Гарріс здолала Трампа на його ж території. Але це лише початок.
Журналіст Леонід Швець в ексклюзивному матеріалі для "Телеграфу" проаналізував дебати між Камалою Гарріс і Дональдом Трампом.
"Джо Байден буде дуже щасливий вранці, коли прокинеться і подивиться все це", -- пожартував американський комік Джиммі Кіммел про вечір, коли відбулися президентські дебати між Камалою Гарріс та Дональдом Трампом. Жарт грає фарбами, якщо згадати, що у Штатах трансляція півторагодинного ефіру розпочалася о 21:00 за Північноамериканським східним часом. В Україні було 4:00, не спати навіть молодшим, ніж в американського президента, організмам було складніше, але варте того.
Найзатятіші прихильники Трампа після дебатів щасливі не були, вимушено визнаючи успіх Гарріс.
"На мою думку, Камала Гарріс змогла перевершити досить скромні сподівання, які на неї покладали," -- зазначив Вівек Рамасвамі, колишній кандидат у президенти та прихильник Трампа у більшій мірі, ніж сам Трамп. Подібні коментарі зробив і Ілон Маск, який активно підтримує прагнення 45-го президента стати 47-м: "Камала Гарріс сьогодні ввечері вразила більшість людей". Однак він також зауважив, що "ми ніколи не досягнемо Марса, якщо вона переможе." Кожен має свою думку.
Сам Дональд Трамп, зрозуміло, демонструє впевненість і наголошує на своїй перемозі: "Я впевнений, що це були мої найкращі дебати за весь час, особливо враховуючи, що я змагався проти трьох!" Це була натяка на фактчекінг, який проводили модератори з каналу ABC: Трампа спіймали на брехні значно частіше, ніж його суперницю. Власне, її не викрили жодного разу.
І треба погодитися з тими, хто говорить про перевершені Камалою очікування. Вихідні позиції були на її користь. Для Трампа це були сьомі президентські дебати, для Гарріс перші. Він був телезіркою з величезним досвідом публічних виступів ще до початку політичної кар'єри, медійність його головний козир, який дозволив повністю зачистити під себе Республіканську партію, з усіма її вульгарними старими авторитетами та висхідними молодими зірками. Камала Гарріс зовсім не така яскрава постать, віцепрезидентом при Байдені вона була куди менш помітною, ніж він сам у тій самій якості за Обами. Вона загалом звичайна. Трамп, як не крути, видатний феномен. Вона -- вишколений, "зроблений" політик, він -- політик від природи, з приголомшливим чуттям і миттєвою реакцією. Пам'ятаєте його кулак у повітря та заклик: "Fight!" -- "Боріться!" -- за хвилину після того, як біля вуха пролетіла куля?
Тим сильніше вражає, як Гарріс технічно розібрала суперника на частини, та ще й змусила його їй у цьому допомогти. Покликана викликати гнів виборців розповідь про мігрантів з Гаїті, які на вулицях Спрингфілда відловлюють свійських тварин, щоб вжити їх у їжу, виявилася тут же викритою туфтою, дико всіх розсмішив і вже породив безліч мемів, змусивши згадати, що родина Сімпсонів зі знаменитого мультфільму мешкає саме у Спрингфілді. Про таку самопідставу опонента можна було лише мріяти.
Трамп мав певну перевагу в критиці чинної адміністрації, яка завжди піддається осуду, і намагався її використати. Проте створювалося враження, що він не підготувався до дебатів, сподіваючись лише на свої ораторські здібності та недооцінюючи таланти своєї суперниці. Дональд Трамп не тільки применшує конкурентів-чоловіків, але й виявляє явні ознаки мізогінії щодо жінок, а в контексті з Камалою додає ще й расистські відтінки. Це може знайти відгук у певної частини виборців, зокрема у консервативних білих чоловіків з провінцій, яким він постійно підкреслює свою прихильність, проте таке ставлення позбавляє його можливості серйозно сприймати свою опонентку, що має свої наслідки.
Більшість тем, порушених під час дебатів, важливі переважно для американської аудиторії, проте два моменти безпосередньо стосуються України. Дональд Трамп уникнув чіткої відповіді на запитання про свою підтримку перемоги України, заявивши, що його пріоритетом є мир. Чи зможе він досягти цього, посадивши Зеленського та Путіна за стіл переговорів, залишається під питанням. Коли Камала Гарріс поставила під сумнів міжнародний авторитет та компетентність колишнього президента в сфері національної безпеки, Трамп послався на позитивну оцінку, яку йому дав угорський прем'єр Віктор Орбан, також відомий як миротворець. У цей момент у представників української громади, які сподівалися на більш рішучі дії Трампа проти Путіна в порівнянні з адміністрацією демократів, виникли сумніви.
З технічної точки зору, вразила увагу команда Гарріс, яка ретельно проаналізувала помилки Байдена з попередніх дебатів. Її сміливий вихід на сцену до Трампа, а також спроба примусити його до рукостискання, були очевидними стратегічними кроками, спрямованими на підрив його агресивного контролю над ситуацією. Під час виступу опонента Гарріс активно використовувала міміку та жести для коментування його слів, що суттєво відрізнялося від реакції Байдена, який слухав Трампа з нерухомим виразом обличчя. На фоні похмурого та скутої поведінки Трампа, вона виглядала яскраво, енергійно та позитивно – візуальний аспект має велике значення, і Трамп, очевидно, цього не усвідомлює. Гарріс часто зверталася до свого суперника, в той час як він взагалі не дивився в її бік, згорбившись над трибуною. "Не медійна" Гарріс змогла виграти битву на полі "медійного" Трампа.
Наскільки вплине перемога на дебатах на електоральну підтримку, стане зрозуміло згодом. Проте вже зараз можна відзначити кілька важливих показників. У ніч після цієї безсумнівно знакової події платформа для збору коштів демократів ActBlue перевищила мільярд доларів з моменту, коли Камала Гарріс приєдналася до перегонів разом із Байденом. Водночас акції компанії Trump Media & Technology Group, яка управляє соціальною мережею Truth Social, зазнали значного падіння на 18,4%.
Дональд Трамп нині може стати жертвою власної самовпевненості та недооцінки своєї суперниці, що колись, на жаль, призвело до несподіваного краху, здавалося б, безпрограшної кампанії Хілларі Клінтон. Демократичній стороні важливо уникнути повторення тієї ж помилки. Трамп, зі свого боку, готовий боротися до останнього, адже його політичні інстинкти вражаючі, а досвід протистояння в складних умовах безцінний. Попереду два місяці безжальної боротьби, і поки що нічого не вирішено. Можливо, остаточні результати стануть відомі лише після підрахунку останніх бюлетенів. На даний момент шанси здаються рівними. Америка завжди готова приготувати несподіванки.
