Інформаційна кампанія Кремля: як Москва намагається посіяти розбрат між Києвом і Варшавою.
З початку російсько-української війни в 2014 році Польща почала активно підтримувати незалежність і територіальну цілісність України. Варшава не лише розвивала військову співпрацю, а й стала яскравим адвокатом Києва на європейській платформі, створюючи перешкоди для Росії у її спробах дестабілізувати та захопити нашу країну. У відповідь на це, Росія активно здійснює вплив на ситуацію через інформаційні кампанії, які запускає в залежності від актуальних подій, інформаційних приводів або резонансних заяв посадовців.
Протягом більше 15 років Російська Федерація активно формувала в Польщі осередки для розповсюдження пропаганди, включаючи антиукраїнську. На думку експертки з комунікацій Дельфіни Ертановської з Університету інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві, наразі спостерігається значна хвиля дезінформації, фальшивих новин та ворожнечі. Російські медіа активно працюють над створенням негативного іміджу українських біженців у Польщі, поширюючи думку, що українські мігранти нібито забирають робочі місця у поляків, що, в свою чергу, призводить до зниження заробітної плати та створення соціально-економічної напруги.
Також Кремль "грає" й на питанні українізації Польщі. В країні активно поширюється наратив, що держава може "втратити свою ідентичність", приймаючи велику кількість українців. В той же час, пропаганда криміналізує українців, створює образ українців як "потенційної загрози", поширюючи фейкові історії про нібито високий рівень злочинності серед наших співгромадян. Біженців намагаються показати "екстремістами", що можуть становити загрозу внутрішній безпеці Польщі.
На тлі цього все активніше просувається ще один наратив - втома від біженців. В намаганнях дискредитувати Україну як жертву агресії, пропагандисти також поширюють "меседж", що наша держава буцімто сама відповідальна за війну через недолугість політиків. Дуже часто Росія використовує й історичні конфлікти, аби посварити українців та поляків. Ці наративи розроблені для розпалювання ворожнечі між польським та українським народами, зниження рівня підтримки України у польському суспільстві та послаблення солідарності, необхідної для спільної протидії РФ. Загалом російська пропаганда напрочуд гнучка і вправно підлаштовується під будь-які інформаційні приводи.
Російська пропаганда використовує в Польщі вже звичні канали поширення пропаганди, локалізувавши їх. Активно використовуються соціальні мережі , як-от Facebook, Twitter, Telegram, де тиражуються фейкові новини, маніпулятивні відео та дезінформаційні меми. Фейкові акаунти та боти імітують місцевих громадян, що посилює вплив таких повідомлень.
На відміну від України, у Польщі Facebook залишається найбільш поширеною платформою для розповсюдження дезінформації, хоча останнім часом Telegram набирає популярність. Як зазначила Дельфіна Ертановська в інтерв'ю Gazeta.ua, це відбувається через те, що компанія Meta, яка управляє Facebook та Instagram, почала активно блокувати фейкову інформацію, тоді як в Telegram користувачі можуть публікувати будь-який контент. Вона також додала, що російська пропаганда активно використовує відеохостинг YouTube, де інформація поширюється через блогерів-шарлатанів та псевдоекспертів, які стверджують, що мають особливі здібності.
У Польщі функціонують проросійські сайти, які активно поширюють антиукраїнські наративи та завдають шкоди національним і європейським цінностям. Наприклад, Польща є однією з принаймні 19 країн ЄС, де діє мережа російської дезінформації, відома як Pravda. Всі сайти цієї кремлівської мережі спираються на однакові джерела, серед яких російські державні або контрольовані медіа, такі як ТАСС, РІА Новини, Лента.Ру, Царьград та інші. Також в обіг вводяться Telegram-канали російською мовою, які автоматично перекладаються на місцеві мови; рідше використовуються авторитетні джерела, якщо їх інформацію можна подати в вигідному світлі.
Ще одним джерелом дезінформації в Польщі є політичні сили. Зокрема, партія "Конфедерація свободи і незалежності" відкрито підтримує російські ідеї. Наприклад, її представник з Любліна, Рафал Меклер, активно долучився до антиукраїнських протестів фермерів, які відбулися в лютому, розповсюджуючи коментарі, фотографії та відеоматеріали.
Як повідомила Дельфіна Ертановська, регіональні та місцеві (сільські) політики часто стоять за антиукраїнськими протестами.
"Ці політики організовують зустрічі в невеликих містах і селах, використовуючи місцеві будинки культури. На таких заходах обговорюються теми патріотизму, історії, а також питання віри та цінностей", - підкреслила експертка.
Інший політик від партії "Конфедерація свободи і незалежності"- Гжегож Браун. Він також підтримує РФ і налаштовує суспільство на те, що з Росією необхідно налагоджувати близькі, партнерські стосунки. В червні 2024 року Гжегож Браун оприлюднив відео як невідомі знімають український прапор з кургану Костюшка в Кракові. Згодом він виклав пост з відео, в якому пообіцяв віднести прапор в українське консульство. Цікаво, що в дописі Гжегож Браун поставив декілька хештегів: "зупиніть українізацію Польщі", "дружина Брауна", "щоб Польща була Польщею".
Серед найвідоміших польських політиків, які підтримують кремлівську риторику, виділяється колишній депутат Європейського парламенту Януш Корвін-Мікке. Згідно з даними, наданими OSINT-агенцією Molfar, яка веде реєстр іноземних пропагандистів терористичного режиму Росії, він має чітку позицію, що стосується повалення режиму Януковича, вважаючи, що це сталося за безпосередньої участі США. Корвін-Мікке також стверджує, що збройний конфлікт в Україні не викликаний Росією, а є наслідком дій Сполучених Штатів, і виправдовує анексію Криму. Після 24 лютого 2022 року він активно висловлювався в соціальних мережах, стверджуючи, що Україна ініціювала війну і відповідальна за вбивства, а також розповсюджував дезінформацію і фейки. Крім того, Януш Корвін-Мікке володіє російською мовою на високому рівні і неодноразово з’являвся на російському телебаченні.
Ще одним проросійським "інфлюенсером" з Польщі є Адам Сміх, який займає посаду головного редактора інтернет-ресурсу "Jednodniowka Narodowa" та керує бібліотекою славістики у філологічному факультеті Лодзького університету. Він звинувачує Україну у відповідальності за авіакатастрофу малайзійського літака "Boeing 777-200" і у своїх статтях критикує українське керівництво за прославлення "злочинців" ОУН-УПА. Ці висловлювання є частиною систематичних антиукраїнських кампаній проросійських активістів у сусідній державі.
Вже звично для себе Росія також використовує церкву для поширення антиукраїнських наративів. На переконання фахівчині Дельфіни Ертановської, найбільш вразливі до російської пропаганди в Польщі саме релігійні люди, самотні люди, а також група людей віком від 18 до 35 років без вищої освіти, неодружені та фінансово неспроможні.
У Польщі спостерігається зростання активності кіберзловмисників з Росії та Білорусі. За даними експертів, щодня реєструється не менше ніж 10 атак на різні організації. Однією з найвагоміших подій стала кібератака на Академію військового мистецтва Польщі в липні 2023 року, що відбулася напередодні Саміту НАТО у Вільнюсі. Внаслідок цього інциденту була викрадена значна кількість інформації, у тому числі особисті дані військових чиновників країни.
Відправною точкою нового етапу відносин можна вважати протести польських аграріїв, які на початку року організували мітинги з вимогою обмежити імпорт сільськогосподарських товарів з України. Незважаючи на те, що незадоволеність польських фермерів щодо ввезення зерна мала обґрунтовані економічні причини, російська пропаганда активно використовувала цю ситуацію для загострення напруження між країнами. У лютому аграрні виступи перетворилися на політичну акцію, що відкрито проявила антиукраїнські настрої.
Фермери використовували символіку СРСР, антиукраїнські лозунги та навіть плакат із закликом до російського диктатора Володимира Путіна "розібратися" з Україною, що є прямим виправданням військової агресії Кремля (наразі з цього приводу тривають суди - ред.). Тоді вже ексочільник МЗС України Дмитро Кулеба наголошував, що вдале загострення серед польських протестувальників на тему України -- результат роботи спецслужб РФ.
Згодом Росія вдавалася до маніпуляцій на темі збиття російських об'єктів, що зайшли в повітряний простір Польщі.
"Пропаганда Кремля також з’являлася у контексті інцидентів, коли російська ракета X-55 та дрон Shahed порушували польський повітряний простір. У медіапейзажі поширювалися тези, що ці ситуації виникають внаслідок підтримки Польщею України, зокрема у вигляді постачання зброї. Таким чином, Росія намагається розділити польське суспільство та внести розбрат," - зазначила Ертановська.
Російська пропаганда останнім часом також активно використовує Волинську трагедію як інструмент для загострення польсько-українських відносин. Маніпуляція цією історичною темою допомагає пропаганді підсилювати націоналістичні настрої, провокувати недовіру та знижувати підтримку України серед поляків. В мережі росіяни поширюють фейки та дезінформацію, а прокремлівські пропагандисти не пропускають можливості маніпулювати цією чутливою темою. На переконання Дельфіни Ертановської, - це не що інше, як частина інформаційної війни проти України. Часто тему Волинської трагедії підіймає радикально налаштована частина суспільства, зокрема прихильники праворадикальних партій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Національна гвардія обирає найдорожчі варіанти на тендерах: правоохоронці відхиляють пропозиції, які могли б заощадити мільйони.
"Наразі на Волинську трагедію зосереджено значну частину пропаганди. Влада активно використовує цю тему в медіа, оскільки вона стала певним "інструментом" у передвиборній боротьбі перед президентськими виборами в Польщі, які відбудуться у 2025 році. Я вважаю, що такі суперечки, ймовірно, будуть виникати часто до виборів, але це не має жодного відношення до головування Польщі в ЄС та майбутнього вступу України до цієї організації", - висловила свою думку Дельфіна Ертановська.
Здійснюючи такі інформаційні кампанії, Російська Федерація все більше формує негативне ставлення польського суспільства до України, що може суттєво вплинути не лише на двосторонні відносини, але й на здатність нашої держави до оборони. У середині вересня міністр оборони України Рустем Умєров разом із главою Міністерства закордонних справ Польщі Радославом Сікорським обговорили участь польської сторони у розвитку української оборонної промисловості, зокрема можливості залучення ресурсів Європейського Союзу.
Незважаючи на те, що така ініціатива з точки зору бізнесу та економіки була б дуже вигідною для обох країн для обох держав, на думку Дельфіни Ертановської, реакція громадян буде передбачуваною.
"Суспільство в Польщі піддається значному впливу російської пропаганди та інформаційної війни. Інформація про цю співпрацю може призвести до сплеску ненависті, критики та агресивних коментарів. Наразі в Польщі все ще існує значна кількість людей, які усвідомлюють реальну загрозу з боку Росії, але варто пам’ятати, що з часом ця група стає все меншою," - зазначила експертка раніше.
Враховуючи це, Україні слід терміново вжити заходів, щоб запобігти впливу Росії на громадську думку в Польщі. Необхідно створити ефективну інформаційну стратегію, яка забезпечить оперативне реагування на пропагандистські атаки, викриваючи неправдиві новини та спростовуючи дезінформацію. Крім того, важливо реалізувати просвітницькі ініціативи, що роз'яснюватимуть реальний внесок України в польську економіку та сприятимуть формуванню більш об'єктивного громадського сприйняття.
Співпраця з польськими медіа відіграє ключову роль у поширенні достовірної інформації про Україну та укріпленні польсько-українських відносин. Україна має можливість сприяти взаємодії між журналістами з обох країн. Додатково, залучення української діаспори є важливим інструментом у боротьбі з дезінформацією. Українці, які працюють і проживають у Польщі, здатні допомогти полякам зрозуміти справжні причини і наслідки конфлікту, зменшити напругу та розвінчати численні міфи.
