Росія постійно поширює дезінформацію про те, як "США втрачають страх": огляд пропагандистських матеріалів за період з 6 по 8 вересня 2024 року.
Оригінал публікації на сайті "Центру стратегічних комунікацій" за посиланням
Росія відтермінувала деанон Z-ресурсів
5 вересня Роскомнадзор презентував проект документа, що регулює процес створення та підтримки реєстру сторінок у соціальних мережах, які мають понад 10 тисяч підписників.
У документі йшлося про необхідність для власників блогів і каналів надавати певну інформацію про себе. Зокрема, це включає назву та URL-адресу особистої сторінки, а також прізвище, ім'я та по батькові, або ж назву та реєстраційний номер юридичних осіб чи індивідуальних підприємців, або ж країну проживання разом із податковим ідентифікатором для іноземних громадян. Додатково, власники повинні вказати номер телефону та електронну адресу, а також IP-адреси пристроїв, які використовуються для реєстрації та управління акаунтом.
Насправді, в ніч на 6 вересня цей проект був видалений, і Роскомнадзор оголосив, що документ опинився в мережі через "технічну помилку". Схоже, що в Кремлі ще не досягли згоди. Водночас, офіційно вимога щодо ідентифікації блогерів залишається в силі. Реєстр "десятитисячників" повинен бути сформований до 1 листопада 2024 року.
Нагадуємо, що Україна також зустрічається з аналогічними викликами, які ускладнюються тим, що Росія намагається маніпулювати свідомістю українців та громадян інших держав через соціальні мережі, контроль над якими є досить складним.
ОЗНАЙОМТЕСЯ ДОДАТКОВО: Безпека та свобода: чому важливо регулювати соціальні мережі та онлайн-сервіси.
"Telegram -- це загроза національній безпеці України", -- заявив керівник ГУР МО України Кирило Буданов. За його словами, він не виступає за те, щоб узяти і закрити Telegram -- це "досить важко зробити, хоча й можливо. Я виступаю за те, щоб "офізичити" всі канали. Якщо ти хочеш висвітлювати якісь новини -- будь ласка, зареєструйся, щоб усі розуміли, що це канал громадянина РФ або громадянина України. І тоді в нього є відповідальність", -- пояснив Буданов.
Екс-аналізатор ЦРУ надає підтримку "підполковнику США".
У "підполковника Девіса", одного з фаворитів російських державних медіа, є партнер - колишній аналітик ЦРУ Ларрі Джонсон, який активно згадується у пропагандистських новинах. Наприклад, 7 вересня РИА Новости повідомило: "Ми дорого заплатимо. США стурбовані реакцією Росії на запит Києва". Лента.ру також зазначила: "США занепокоєні відповіддю Росії на постачання ракет ЗСУ" і "Екс-аналітик ЦРУ визначив терміни завершення конфлікту в Україні". RT та "Российская газета" повідомили: "Джонсон: ЗСУ зазнали значних втрат на Донбасі, Україна протримається ще три місяці".
І це, не рахуючи десятка регіональних росЗМІ, які передруковують ці матеріали.
Насправді, Ларрі Джонсон, який називає себе "екс-аналітиком ЦРУ", пропрацював чотири роки в Центральному розвідувальному управлінні в підрозділі, що займався боротьбою з тероризмом. Проте, в численних інтерв'ю, які він давав наприкінці 1990-х та на початку 2000-х, Джонсон зменшував вагу загрози, пов'язаної з тероризмом. Його коментарі часто використовуються російською пропагандою, зокрема з інтерв'ю на YouTube-каналі колишнього судді Ендрю Наполітано, який відомий своїми підтримками різноманітних теорій змов і надає платформу багатьом маловідомим особам. В цій компанії опинився і Джонсон, що стверджує про свій попередній досвід в ЦРУ.
Згідно з інформацією, опублікованою на ресурсі "НЕ ТВ", за минулий рік РИА Новости підготували 476 матеріалів, в яких згадуються заяви Джонсона. Лента.ру опублікувала 439 матеріалів, що містять висловлювання "ексаналітика ЦРУ", а "Российская газета" випустила 298 новин з ім'ям Ларрі Джонсона.
Рік тому VoxUkraine зазначав, що цей "експерт" давно здобув славу ненадійного джерела. Він не раз був спійманий на поширенні недостовірних відомостей. Наразі Ларі Джонсон зосередився на захисті іміджу Росії і відкрито просуває в США явно проросійські ідеї.
Таким чином, пропаганда щодня безперервно постачає росіянам необхідні повідомлення в дусі: "США в паніці" або "Україні залишилося всього три місяці".
Що показали "вибори" в Курській області?
8 вересня у РФ був черговий "єдиний день голосування". В тому числі й на ТОТ України. Звісно, намальовані показники явки "виборців" будуть високими. Проте, в самій Росії на "виборчих дільницях", як висловився мер Стрежевого (міста в Томській області) Валерій Дениченко, "тістечка повільно черствіють, члени виборчих комісій борються зі сном". Ніхто голосувати не йде.
На самому ділі, дивує не стільки низька активність на виборчих дільницях, скільки те, що люди взагалі приходять. У Росії немає жодної політики, як і відсутні ідеї чи проєкти, що стосуються майбутнього, окрім "СВО", яку Путін вважає джерелом економічної сили. Однак його бачення стабільності стало реальністю — російське суспільство занурене в безпорадну апатію.
Не дивно, що Курська область стала лідером за "високою явкою виборців" (майже по всій країні), адже тут уже більше місяця триває конфлікт, і певні райони залишаються поза контролем Росії.
За результатами першого дня голосування (так, у Росії "єдиний день" відбувається протягом трьох днів) явка сягнула 46,94%, а ще 55 тисяч громадян проголосували в онлайн-форматі. Це найвищий результат серед усіх регіонів країни. Вже до 10 ранку першого дня явка становила 39,64%. Глава ЦВК Росії Памфілова охарактеризувала це як "адекватну реакцію на дії злочинців", підкресливши, що куряни продемонстрували, що їх неможливо залякати.
ОЗНАЙОМТЕСЬ ІЗ ЦИМ: Яким міг стати єдиний день голосування в ОРКО.
Таким чином, мимоволі (або навпаки абсолютно свідомо) Москва вже використовує ті ж "виборчі практики" на своїх старих територіях, що й на "нових". Навіть з тією ж риторикою - "не залякати". Це свідчить про те, що у Кремлі вже загалом змирилися з тим, що "ситуація в Курській області" -- це навсправжки і надовго. Хай би як у протилежному не переконували різноманітні алаудінови, джонсони та девіси.
Мас-медіа повинні перетворитися на засіб захисту, а не на зброю в прихованих конфліктах.
Продовжуючи тему виборів, варто згадати, що 8 вересня святкується Міжнародний день солідарності журналістів. У Європі перша сучасна газета була видана ще у 1605 році. А в 1993 році першим виданням, що запустило свій новинний вебсайт, стала американська газета The Chicago Tribune. Це стало початком епохи цифрової журналістики, яка набула значної популярності у XXI столітті.
НАСПРАВДІ, символічно, що у західних медіа вже відкрито заявляють, що їм нарешті потрібно порозумнішати стосовно російської пропаганди. Про це пише оглядач Холман Дженкінс-молодший у The Wall Street Journal. Він констатує:
Кремль не здатний надійно приховувати свої таємниці. Це стало очевидним з нових обвинувачень, висунутих федеральними органами у зв'язку з можливим втручанням у виборчий процес США. З іншого боку, Путін міг би вирішити покарати своїх агентів за таку необачність, яка призвела до розкриття його таємних пропагандистських кампаній, якщо лише це викриття не було частиною його плану.
Вони запустили та зареєстрували сайти на кшталт washingtonpost.fm та fox-news.in, які виявилися ганебно викритими в момент публікації своїх перших вигаданих новин.
Генеральний прокурор Меррік Гарланд підкреслив, що російська дезінформація становить "значно більшу загрозу", ніж раніше. Проте 2000 відео, які він навів як приклад, отримали всього 16 мільйонів переглядів на YouTube. Це порівняно незначна частина від 5 мільярдів відео, які щодня переглядають користувачі цієї платформи, а також 155 тисяч нових завантажень, які відбуваються кожну годину.
"Хоча й із запізненням, нам потрібно підвищити рівень інтелекту ЗМІ, якщо ми прагнемо, щоб преса виконувала роль протиотрути, а не перетворювалася на засіб у сучасних тіньових конфліктах", - підкреслює Холман Дженкінс-молодший. Він вважає, що США повинні усвідомити цілі Росії та припинити грати за її правилами.
Почати варто з копіткої реконструкції мемів на виборах 2016 року, проведеної групою з Гарварду, яка показала, що головний успіх Москви полягав у тому, щоб змусити "американських партизанів" перебільшити успіх РФ. Це урок перший.
У 2023 році в Нью-Йоркському університеті було проведене дослідження, яке не виявило "жодних переконливих свідчень" наявності значущого зв'язку між російською пропагандою та поведінкою виборців у США. Один із авторів цього дослідження, Джошуа Такер з Jordan Center for the Advanced Study of Russia, зазначив, що перебільшені дискусії про російський вплив у 2016 році могли сприяти "схильності американців вірити в твердження про маніпуляції результатами виборів 2020 року". Це є другим уроком.
Згідно з думкою оглядача, Міністерство юстиції США підкреслює безсумнівні зусилля Кремля щодо створення суперечностей і недовіри, які перевищують можливості самої Росії. У супровідному коментарі до справи, пов'язаної з YouTube, акцентується на ролі офісу ФБР у Філадельфії, що спонукало місцеві ЗМІ висвітлити інформацію про те, що Росія намагається вплинути на виборців демократів у важливому штаті Пенсільванія.
Це спонукає нас повернутися до роздумів про те, що в умовах сучасної епохи активного поширення дезінформації, цілеспрямовані пропагандистські ініціативи, наприклад, з боку уряду США, які передаються неаналітичною внутрішньою пресою, матимуть значно більший вплив на громадську думку, ніж анонімні повідомлення, які уряди таємно розповсюджують в інтернеті через соціальні мережі, -- зазначає Холман Дженкінс-молодший.
Як зазначив Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, в інтерв'ю "Голосу Америки", соціальні мережі перетворилися на інструмент масового інформаційного впливу. Він підкреслив, що встановлення контролю в цій сфері є головним завданням для кожної країни. Платформи, такі як X, TikTok чи російський Telegram, навряд чи візьмуть на себе ініціативу у боротьбі з ботами, тролями та спланованою дезінформацією. На його думку, лише тиск з боку держав або міжнародних коаліцій може змусити соціальні мережі вжити заходів для протидії злочинному контенту та зловмисникам.
А там і медіа (і не тільки західні), можливо, порозумнішають. Бо фейкова та дезінформаційна отрута з усіх пропагандистських щілин, на жаль, розповсюджується значно швидше, ніж загальна світова державна система антидотів.
