Патрушев дав розпорядження урядовцям протягом двох тижнів вжити заходів для стабілізації цін на продукти: "Ціни, стійте! Раз, два!".
Путіноміка на марші. Профільним відомствам протягом двох тижнів слід вжити вичерпних заходів для збереження стабільності на російському продовольчому ринку.
Як повідомляє "Интерфакс", таке доручення дав віце-прем'єр, екс-глава Мінсільгоспу Дмитро Патрушев за підсумками наради, де обговорювали ціни на продукти харчування.
Патрушев поставив перед урядовцями завдання здійснювати моніторинг ринку "щоденно", і нагадав, що ще у вересні було прийнято рішення, яке має на меті уникнути різких коливань цін.
"Збирання врожаю завершується і загалом можна забезпечити всіма необхідними продуктами харчування громадян".
Згідно з інформацією Росстату, станом на 28 жовтня, рівень продовольчої інфляції в Росії досягнув 9%, при цьому ціни на окремі продукти зросли на десятки відсотків. З початку року вершкове масло подорожчало на 25,7%, а ціна картоплі зросла на 54,7%. Для запобігання можливій кризі з маслом російські власті вирішили імпортувати його з Туреччини. Міністерство сільського господарства пропонує скасувати мита на імпортоване масло.
Згідно з інформацією, наданою Росстатом, з початку року спостерігається значне зростання цін: сметана подорожчала на 12,7%, а молоко - на 12,4%. Вартість баранини зросла на 21,6%, тоді як яловичина стала дорожчою на 10,5%. Хліб також подорожчав на 11,4%, а ціни на яблука виросли майже на 12%. На кінець року очікується, що яйця можуть підвищитися в ціні на 10-20%, оскільки виробники вже попередили роздрібні мережі про намір підвищити тарифи.
На кінець жовтня Росстат зафіксував загальний рівень інфляції в ресурсній федерації на позначці 8,6%. Однак, аналітики MMI відзначають, що тижневі показники вказують на суттєве прискорення підвищення цін.
Протягом останнього тижня (22-28 жовтня) індекс споживчих цін зріс на 0,27%, що стало "абсолютним рекордом за кілька років". Ціни на товари зростають у всіх категоріях: з 107 позицій, які моніторить Росстат, 84 зафіксували зростання.
"Це ще один абсолютний рекорд останніх років", -- пише ММІ.
Набіулліна звернула увагу на те, що слід бути готовими до тривалого періоду високих процентних ставок по кредитах.
Через розгін інфляції російській економіці потрібна "більша жорсткість" грошово-кредитної політики, заявила в четвер, виступаючи в Держдумі, глава ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна.
На минулому тижні Центральний банк вісім разів підряд підвищив основну процентну ставку, довівши її до 21% річних, що є найвищим показником з 2003 року. Керівництво також зазначило, що на засіданні в грудні можливе нове підвищення до 23%.
За словами Набіулліної, підвищення ключової ставки Центробанком до 21% — найвищого рівня з 2003 року — стало "необхідною реакцією" на те, що "відбувається в економічній ситуації".
Темпи підвищення цін у цьому році будуть вищими, ніж у попередньому, зазначила вона: 8-8,5% відповідно до останніх прогнозів Центрального банку. У жовтні місячна інфляція, перерахована на рік, перевищує 10%, причому з 107 товарів у споживчому кошику Росстату 84 демонструють зростання цін.
"Якщо не вжити заходів, інфляція буде продовжувати зростати, і в 2025 році вона перевищить рівень цього року," - зазначила Набіулліна, підкресливши, що інфляція "поглинає" доходи населення та призводить до додаткових витрат для підприємств, як повідомляє Reuters.
На засіданні, яке відбулося минулої п'ятниці, Центральний банк зробив заяву про можливе підвищення процентної ставки до 23% вже в грудні. Крім того, у його ризиковому прогнозі, представленому в Основних напрямах грошово-кредитної політики, зазначено, що в 2025 році ставка може досягти і 25%.
Високі процентні ставки в Росії, ймовірно, залишаться на такому рівні ще надовго. За величиною ставок центрального банку країна вже перевищила Замбію (13,5%), Гамбію (17%), Пакистан (17,5%) та Анголу (19,5%). Крім того, за реальними ставками (ключова ставка мінус інфляція) Росія зайняла перше місце у світі.
Після підвищення ставок Центрального банку, фінансові установи також налаштували свої тарифи. Наприкінці жовтня середня процентна ставка на іпотеку в двадцятці найбільших банків перевищила 25% річних, в той час як загальна вартість споживчих кредитів наблизилася до 30%.
За висловлюванням Набіулліної, Центральний банк не спостерігає за масовими банкрутствами підприємств внаслідок високих процентних ставок, а зменшення ставки не сприятиме збільшенню обсягів виробництва.
"Нестача робочої сили, а не вартість кредитів, є ключовою перепоною для економічного розвитку на сьогодні."
У той же час уряд отримав попередження про можливе банкрутство всієї вугільної галузі ресурсної федерації:
"Сфера починає знижуватися."
Російська вугільна промисловість -- одна з найбільших сировинних галузей економіки, що включає понад 30 мономіст і сотні тисяч зайнятих, -- перебуває на межі банкрутства. Таку оцінку дав АЦ ПЕК -- державний аналітичний центр при Міністерстві енергетики ресурсної федерації.
За словами аналітиків, у 2024 році вугільна промисловість зазнала фінансових втрат: їх обсяг до оподаткування складе приблизно 34 мільярди рублів. Це контрастує з попереднім роком, коли компанії вуглевидобутку заробили 357 мільярдів рублів.
Втративши доступ до західних ринків і зіткнувшись із значним зниженням попиту в "дружніх" країнах, вугільні компанії отримали ще один удар від власного уряду, який запровадив нові податки та суттєво підвищив тарифи на перевезення через РЖД. Згідно з оцінками АЦ ПЕК, загальні втрати вугільників у період з 2022 по 2024 рік склали 500 млрд рублів.
На фоні фінансових труднощів компанії почали знижувати обсяги видобутку вугілля. За інформацією Росстату, у липні цього року видобуток зменшився на 6,7% в порівнянні з минулим роком, досягнувши 31,5 млн тонн — найнижчого показника з моменту пандемії 2020 року. У порівнянні з рекордами грудня 2022 року, вугільні підприємства втратили близько 12 млн тонн щомісячного видобутку, що становить 27%.
Безсумнівно, що вугільна промисловість переживає критичні часи. Зниження цін на експорт російського вугілля, яке сталося через посилення санкцій та переповнені склади споживачів у Китаї та Індії, призвело до зменшення прибутків російських експортерів на понад 400 мільярдів рублів протягом останніх двох років.
Ключовою проблемою для вугільної галузі стали західні санкції, зазначає Яніс Клюге, науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки. На відміну від нафти і газу, які Євросоюз продовжує закуповувати, нехай і в невеликих обсягах, вугілля потрапило під тотальне ембарго, а країни Азії, які купували російське вугілля минулого року, різко знизили попит.
Загальний обсяг експорту вугілля з Росії у період з січня по липень знизився на 11,4%, досягнувши 112,6 млн тонн. У першій половині 2024 року постачання до Китаю скоротилося на 8%, і в подальшому не передбачається їх зростання, повідомив у вересні міністр енергетики РФ Сергій Цивільов.
Суть справи полягає в тому, що Пекін ввів митні збори на російське вугілля, зазначив міністр. У той же час, постачальники з Індонезії та Австралії не підпали під ці обмеження, оскільки вони є частиною зони вільної торгівлі з Китаєм.
Еліти Путіна перестали вірити в перспективи Росії: "Не знаємо, як далі жити".
Триваюча третій рік війна проти України, яка зробила Росію світовим ізгоєм і рекордсменом за кількістю запроваджених санкцій, принесла країні втрати у 600+ тисяч убитих і поранених, породила страх майбутнього в умах російських еліт. Хоча чиновники і найбагатші бізнесмени втомилися від війни, її можливе закінчення також лякає їх, розповіли джерела, близькі до уряду та адміністрації Путіна.
"Незрозуміло, як жити після СВО, -- пояснює один зі співрозмовників, близький до АП. -- Які цілі будуть у країни? Зараз усе зрозуміло: ми воюємо і більшість рішень ухвалюють, виходячи з цього. Після СВО доведеться думати про майбутнє, цілі та стратегії. І це справді лякає".
Невизначеність, що стосується майбутнього, відчуває й великий бізнес, який втратив доступ до західних ринків внаслідок санкцій, що призвело до зменшення прибутків та можливостей для інвестицій. "Навіть дружні країни, як то Китай чи Туреччина, все ж частково підкоряються західним обмеженням, і, ймовірно, після завершення війни ці обмеження не будуть скасовані", - зазначають експерти.
Після початку військових дій в Україні бізнес-середовище зазнало значних змін, і терміни планування скоротилися. Проте стало очевидно, які кроки слід вжити: західні компанії залишили російський ринок, відкриваючи нові можливості для зайняття звільнених ніш. "Але тепер немає нічого з минулого, нові ідеї не з'являються, і ситуація починає застоюватися," – зазначають експерти.
Величні економічні ініціативи, проголошені Путіним як запорука "суверенного" майбутнього для країни та її економіки, так і не були реалізовані, залишившись лише на стадії документів.
Протягом двох років авіаційні заводи так і не змогли відновити виробництво цивільних літаків, а суднобудівні підприємства, через брак західних технологій, не в змозі запустити виготовлення танкерів. Програми імпортозаміщення в промисловому секторі не дали жодних позитивних результатів.
За результатами опитування, проведеного РАН у вересні, виявилося, що половина підприємств не в змозі знайти альтернативи імпортному обладнанню на території Росії, а третина з них не змогла знайти такі рішення навіть у країнах, що вважаються "дружніми".
Ілюзія економічного зростання, яку створили трильйонні вливання в оборонні заводи і цілодобовий випуск танків і бомб, також сходить нанівець: за прогнозом МВФ, темпи зростання російського ВВП з 2025 року сповільняться втричі, до 1,3%, а російський ЦБ і зовсім не відкидає переходу до стагнації (лише 0,5% зростання). Резерви економіки "практично вичерпані", говорила в липні глава Центробанку Ельвіра Набіулліна.
Але Кремль вважає інакше і вимагає більше грошей для бюджету, який уже витрачає кожну третю гривню на війну. У 2022-2024 рр. уряд уже підвищував ПВКК на нафту і газ, запроваджував для великого бізнесу "податок на надприбуток" і курсові мита.
У 2025 році розпочнеться масштабна податкова реформа, яка відбудеться вперше за останнє десятиліття. Буде підвищено податок на прибуток, введено диференційовану шкалу податку на доходи фізичних осіб, а також зростуть мита і акцизи, включаючи ті, що стосуються пального. Згідно з прогнозами Міністерства фінансів ресурсної федерації, ця реформа дозволить залучити до державного бюджету 3,6 трлн рублів у наступному році та близько 15 трлн рублів протягом шести років.
Проте, за словами Наталії Орлової, головного економіста Альфа-банку, навіть цих коштів, скоріш за все, не буде достатньо: "Якщо це не станеться у 2025 році, то в найближчі роки знову виникне питання, звідки отримати додаткові надходження".
Попри парадоксальність ситуації, завершення війни може виявитися для економіки, контрольованої Путіним, не менш складним випробуванням, ніж сама війна. Таку думку висловила Олена Рибакова, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Пітерсона. "Витрати на військові потреби досягають 6% ВВП, і якщо вони припиняться, виникне питання: що робити з підприємствами та людьми, які там працюють?" – зазначила вона.
У той же час, за російськими стандартами фінансової звітності, "Газпром" зазнав збитків у розмірі 309 мільярдів рублів протягом дев'яти місяців 2024 року.
Невдала фінішна пряма "національного скарбу" "енергетичної потуги".
Ось такі чудові, дітки, симпатичні хлопці та вродливі дівчата.
