З початку військових дій загинули 97 рятувальників з України, а 395 отримали поранення, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій. 17 вересня 2024 року.


Фотоколаж: Сторінка ДСНС у Facebook

Перед початком війни в Україні налічувалося приблизно 600 піротехніків, а нині їх чисельність зросла до двох тисяч.

Коли мова йде про повсякденне життя рятувальників, варто зазначити, що це зовсім не звичні будні. Ваша небезпечна діяльність зазнала нових викликів через війну. Яким чином останнім часом трансформувалася Державна служба з надзвичайних ситуацій?

Зміни відбулися кардинально. До 24 лютого ми не мали уявлення про військові дії, не носили бронежилети та військові каски. Сьогодні, у розпалі повномасштабної війни, це стало невід'ємною частиною нашого життя. Ми стали більш активно залучатися до розбору завалів. Якщо раніше наші зусилля зосереджувалися на ліквідації наслідків вибухів газу чи підтоплень, то тепер ми щодня працюємо в різних куточках нашої страждальної країни, займаючись рятуванням людей та розчищенням територій. Значне навантаження також лягає на наших піротехніків: якщо до війни їх було близько 600, то зараз їх кількість зросла до 2000.

Вивезення російської авіабомби ФАБ-500, що не розірвалася. У березні 2022 року російський літак скинув її на житловий будинок у Харкові (Північна Салтівка). Бомба пробила дах і залишилася на технічному поверсі. Фото: ФБ-сторінка ДСНС

В цілому, чисельність співробітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій становить приблизно 70 тисяч осіб.

Нині багато галузей переживають кадровий голод. Яка ситуація з кадрами в ДСНС?

Наш колектив нині - близько 70 000. У нас багато працює і жінок, і психологів, і медиків. Ми приймаємо на службу фахівців, яких нам не вистачає. Це, насамперед, ті, хто працюють на великогабаритній техніці, на спеціальній техніці. Спеціальна техніка - це техніка для роботи під завалами. Відповідно, щоб на ній працювати, потрібно навчатися. Так само і на машинах механізованого розмінування. Тому ці люди у нас особливо в ціні. Загалом, служба побудована таким чином, що людей, які працюють, вистачає. Щодня заступають на чергування понад 7000 рятувальників і близько 2200 одиниць техніки. Якщо в тій чи іншій точці потрібно підсилення, відповідно, створені резерви, які залучаються. Окрім того, якщо потрібне підсилення в тому чи іншому регіоні, у нас вибудувана система зведених загонів. Наприклад, на території Донецької області, Харківської області та Сумської області працюють сили із Західної України. Ми намагаємося зробити так, щоб були задіяні та залучені всі сили й засоби правильно.

З початку великого конфлікту загинуло 97 українських рятувальників, а 395 отримали поранення.

Чи часто сьогодні виникає потреба в адаптації робочих процесів та переосвіті співробітників через нові виклики, особливо в зонах, близьких до фронту?

Ця діяльність триває безперервно. На жаль, ми змушені здобувати знання через власні випробування. Ми вчимося, перепрошую, на трагедіях наших людей, адже противник є хитрим і постійно коригує свої стратегії. Ми усвідомлюємо загрозу подвійних атак, тому розробили відповідні алгоритми реагування, щоб зменшити ризики для рятувальників.

З моменту початку масштабного військового вторгнення ми втратили 97 рятувальників, а 395 отримали поранення. Тому ми займаємося навчанням громадян, щоб зменшити ризики та забезпечити їхню безпеку. Як я вже зазначав, з'явилися новітні засоби захисту, такі як бронежилети і каски. Також ми розробили алгоритми для евакуації під час повітряних тривог. На жаль, досягнути абсолютної безпеки не вдається, адже це війна. Ми повинні реагувати на потреби допомоги вже сьогодні, і це наша відповідальність.

Які ще відбулися територіальні розподілення? Що зараз з цією частиною служби, яка була на окупованій території?

У нас відбувається передислокація сил і засобів із Луганщини, вони працюють на підсиленні в Харківській та Дніпропетровський області. Донеччина так само. Тобто, ті сили, які ми вивели під час окупації, вони працюють на тих територіях, де потрібна найбільше допомога.

"Від щирого серця висловлюю вдячність усім, хто підтримує роботу ДСНС."

Яку роль відіграють волонтери, які приходять на місце трагедії першими, у вашій допомозі?

Дуже допомагають. Принагідно хочу подякувати кожному, хто допомагає ДСНС ліквідовувати наслідки російських атак, зокрема, працювати разом з нами. Звісно, ми не кожного можемо допустити до розбору завалів, адже це небезпечно, потрібна відповідна фахова підготовка, потрібен їхній захист. Коли наші співробітники працюють в надвичайній ситуації, звичайні люди приносять їм їжу, питають, чим можуть допомогти.

Ми щиро вдячні за вашу підтримку. Наразі ми проводимо фінал акції "Герой рятувальник року". Лауреати цієї ініціативи будуть удостоєні нагороди від вищого державного керівництва за їхні відважні вчинки та допомогу підрозділам ДСНС.

Олександр Хорунжий. Фото: Укрінформ

Це цивільні особи?

Отже, це не працівники ДСНС. Йдеться про особу з іншої організації або звичайного громадянина.

Волонтерські пожежні підрозділи

Я неодноразово стикався з такими феноменом, як добровільні пожежні дружини. Цивільні формування, які співпрацюють з ДСНС. Наскільки це явище сьогодні поширене? Чи потрібно його розвивати?

Безумовно. Ми активно співпрацюємо в цьому напрямку з територіальними громадами щодо розбудови цих добровільних пожежних частин. Для чого це потрібно? Основна кількість пожежно-рятувальних частин ДСНС розміщені, в основному, в райцентрах та обласних центрах. Але є ще села. І от для того, щоб скоротити час прибуття пожежно-рятувального підрозділу до місця надзвичайної події і розбудовуються ці добровільні пожежно-рятувальні формування.

Як правило, вони розбудовуються саме територіальними громадами. Відповідно, територіальні громади мають їх забезпечувати і надавати їм всю необхідну допомогу. В Польщі, наприклад, кількість пожежної охорони може складати 50 тисяч людей. А при цьому добровільних пожежних - 300 000. Це величезний пласт людей, які готові прийти на допомогу. Їм приходить повідомлення на телефон, і людина навіть з місця роботи може вирушити гасити пожежу або надавати допомогу. Це працює практично в усій Європі. Така схема активно впроваджується і в Україні.

Чи достатньо нині в ДСНС спеціальної техніки, адже ворог її нищить також? Чи допомагають партнери?

Отже, ми визначили основні потреби в техніці. Передусім, нам необхідна велика інженерна техніка для ліквідації завалів. Це включає крани та спеціалізовані рятувальні автомобілі важкого класу. Вони завжди користуються попитом і є незамінними помічниками у нашій роботі. Ці автомобілі надходять до нас від країн, які надають допомогу.

Собаки, що знаходять живих людей під завалами, та собаки, спеціалізовані на розмінуванні територій.

Пригадаємо ще одну групу рятувальників – чотириногих.

Ми створили кінологічну службу, яка активно навчає собак для виконання спеціалізованих завдань. Основна мета — навчити собак знаходити живих людей під завалами. Наші чотирилапі помічники вже демонстрували свою ефективність не лише в Україні, а й за кордоном, зокрема в Туреччині під час землетрусу у лютому 2023 року. Команда рятувальників важкого класу вирушила на допомогу, супроводжувана кінологами, і показала відмінні результати. Завдяки собаці на ім'я Ніндзя нам вдалося врятувати одну людину. Із кожним днем у нас стає все більше таких талановитих собак. Сьогодні ми згадували волонтерів, і я хотів би висловити особливу подяку кінологічній громадській організації "Антарєс" з Павлограда за їхній внесок у пошук загиблих.

Ми щиро вдячні цій організації за їхню постійну підтримку у нашій діяльності; їхні чотириногі помічники дійсно роблять значний внесок. Окрім цього, ми також співпрацюємо з собаками, які спеціалізуються на виявленні вибухових пристроїв та небезпечних предметів. Після цього наші піротехніки займаються їх безпечним знешкодженням.

Зображення: Офіційна сторінка у Facebook "Антарєс" – Павлоградський пошуково-рятувальний кінологічний загін.

Наші рятувальники постійно надавали допомогу іншим країнам під час природних катастроф. Чи маємо ми зараз можливості для цього?

Дійсно, ми готові допомагати сусідам. Ми дуже цінуємо ту допомогу, яку завжди нам надає Європейський союз. І також завжди готові прийти на допомогу нашим європейським друзям. Поки що офіційних звернень щодо подолання наслідків повені від ЄС і країн, які постраждали, немає. Але ми офіційно заявили, що команда рятувальників готова надати допомогу.

Related posts