Після резонансного скандалу, що виник навколо реконструкції "Охматдиту".


На перший погляд, коли йдеться про здоров'я дітей, не повинно виникати жодних сумнівів щодо можливих корупційних елементів у системі їхнього захисту. Проте, гучна справа навколо реконструкції найбільшого дитячого медичного закладу в Європі, "Охматдит", яку висвітлили журналісти-розслідувачі, відкриває зовсім інші аспекти цієї проблеми.

Вона вказує, щонайменше, на ознаки того, що й тут намагались украсти.

Нагадуємо, що 8 липня російські війська спеціально влучили ракетою Х-101 у дитячий медичний заклад "Охматдит", розташований у Києві.

Унаслідок атаки агресора на дитячу лікарню загинули родич пацієнта та лікарка, за медичною допомогою звернулися 32 поранених.

А 10 липня в столичній лікарні помер хлопчик, який на момент удару по "Охматдиту" був у критичному стані в реанімації.

Ракета повністю зруйнувала корпус токсикології та пошкодила ще чотири. Постраждали 10 хірургічних відділень, 5 онковідділень, 2 соматичних відділення, 1 - інтенсивної терапії, 2- реанімації, відділення радіології та променевої терапії, операційні блоки, частина онкогематологічної лабораторії. Дітей, які перебували на лікуванні в "Охматдиті", евакуювали в інші медзаклади.

Отже, переможцем тендеру на ремонт корпусу дитячої лікарні "Охматдит" без пояснень обрали фірму, комерційна пропозиція якої є значно вищою за інші, які подавалися на тендер, - ТОВ "Буд-технолоджі".

Цю інформацію наприкінці липня оголосила благодійна організація "Благодійний фонд 'Охматдит - здорове дитинство'".

Серед 14 учасників конкурсу ця пропозиція займала третє місце за вартістю, становлячи 307 млн грн (вказана сума без ПДВ). Інші десять учасників наводили значно нижчі ціни - від 42 до 286 млн грн. Проте замовник не провів жодних перемовин з цими учасниками, не надавши жодних пояснень щодо свого вибору.

Це неодмінно стало причиною для запитань серед громадськості. Дослідження, проведене командою "Наших грошей", виявило, що з десяти менш вартісних пропозицій не менше семи містили детально заповнені комерційні документи з зазначенням цін на різні види послуг.

"Охматдит" підкреслив, що "проведений конкурс не слід вважати тендером відповідно до Закону України 'Про публічні закупівлі', оскільки це приватний конкурс, організований з метою прозорого та чесного використання фінансів, які були пожертвувані громадянами".

Якась словесна абракадабра поряд з відсутністю аргументації ігнорування дешевших пропозицій.

За даними "Наших грошей" від учасників конкурсу, у фінал були відібрані фірми "ДАК" (310 млн грн) із групи "Альтіс" Олександра Глімбовського, "Буд-технолоджі" (307 млн грн) із групи Sensar запорізького забудовника Марка Марченка та "Мега профіт груп" (220 млн грн) Олексія Ломакіна і Юлії Кузьменко.

Замовник організував онлайн-зустрічі з кількома компаніями. "Мега профіт груп" була відхилена через непояснені сумніви стосовно її податкових документів. Щодо "ДАК", то причиною відмови стала скандальна репутація Глімбовського. У липні його затримали в рамках розслідування НАБУ, пов'язаного з корупційними діями його зятя Романа Насірова, який у 2015-2016 роках очолював податкову службу.

Замовник доручив компанії "Столична правова фундація" виконати "юридичний аналіз переможця на предмет доброчесності", в результаті чого було обрано підрядником компанію "Буд-технолоджі".

Замовник, з незрозумілих причин, проігнорував очевидні недоліки у пропозиції переможця, що свідчать про брак технічних засобів для належного виконання робіт такого масштабу та специфіки. Наприклад, компанія "Буд-технолоджі" зазначила лише прокат будівельної техніки: автокран "Камаз", MAN з маніпулятором і екскаватор JCB. Проте жоден з цих механізмів не підходить для монтажу фасадів вище другого поверху. Крім того, фірма не надала жодної інформації про обладнання для укладання плитки.

Основні витрати переможця тендеру плануються на відновлення фасадних композитних панелей "Reynaers" і обробку внутрішніх стін за допомогою НР-панелей. Вартість кожної з цих робіт у компанії "Буд-технолоджі" перевищує 100 мільйонів гривень. Варто зазначити, що ціна на ці послуги вдвічі перевищує пропозиції інших, більш економічних учасників конкурсу.

Одночасно компанія "Ріола-модуль", яка займалася будівництвом цього корпусу, у своїй тендерній заявці на суму 179 млн грн зазначила, що після ракетного удару їй вдалося безкоштовно провести ремонт так званих "чистих приміщень" (операційних і подібних). Частково були замінені елементи стін, стель та лінолеуму. Це ще раз підтверджує можливість того, що витрати на ремонт за рахунок благодійних внесків можуть бути значно завищені.

Компанія "Буд-технолоджі" з капіталом у 5 тисяч гривень була зареєстрована у Запоріжжі. Вона не брала участі у державних тендерах. Як приклад досвіду виконання подібних робіт, підприємство представило контракт з ТОВ "Крам-інвест" на проведення будівельних робіт для клініки на вулиці Святого Миколая, 27 у Запоріжжі. З публічного оголошення про будівництво клініки "UniClinic" стало відомо, що проект реалізувала запорізька будівельна компанія Sensar під керівництвом Марка Марченка.

Сьогодні власником і керівником "Буд-Технолоджі" є Василь Кобизь. За даними "NGL.media", раніше її керівником була Ольга Шаленна. Вона є мамою Євгена Шаленного, давнього партнера Марка Марченка. "Запорізький центр розслідувань" називає Євгена Шаленного "менеджером Марченка".

Марк Марченко і Євген Шаленний у 2015 року заснували в Запоріжжі місцевий осередок партії "Самопоміч", яку очолював мер Львова Андрій Садовий. При цьому бізнес-партнером Марченка був брат заступника мера Запоріжжя. У 2017 році Марченка затримували за фіктивні акти виконаних робіт по будівництву в Запоріжжі та Мелітополі на суму 87 млн грн. "Самопоміч" публічно захищала бізнесмена, називаючи ту справу "тиском на політичну силу". У 2022 році виявилось, що "Буд-Технолоджі" і Sensar мають землю у зеленому передмісті Львова нібито для будівництва реабілітаційного центру для воїнів АТО. Однак виявилось, що 99% площі забудови мав зайняти торгово-розважальний центр.

На останніх місцевих виборах перед початком повномасштабної агресії Шаленний балотувався в депутати від партії "Слуга народу" разом із директоркою Sensar Development Оленою Бартуль.

Після безсоромного нападу Російської Федерації на "Охматдит", багато відомих компаній швидко відреагували, надавши фінансову підтримку для відновлення дитячої лікарні. Як повідомляє Zaxid.net, найбільшу суму, а саме 20 мільйонів гривень, виділила IT-компанія Grammarly.

Після хвилі обурення та скандалу, що охопила суспільство, керівник Міністерства охорони здоров'я Віктор Ляшко оголосив, що угода на відновлення корпусу НДСЛ "Охматдит" з переможцем тендеру ТОВ "Буд-Технолоджі" ще не укладена. Він також зазначив, що відомство звернулося до правоохоронців для проведення додаткових розслідувань тендерних процедур. Пізніше міністр повідомив, що для відновлення дитячої лікарні "Охматдит" буде оголошено новий тендер. Крім того, кошти, зібрані на підтримку лікарні, будуть перераховані на її казначейський рахунок.

Проте, нещодавно генеральний директор "Охматдиту" Володимир Жовнір заявив, що Благодійна організація "Благодійний фонд "Охматдит - здорове дитинство", яка фактично збирала кошти від українців на реконструкцію лікарні, поки що не готова до перерахунку фінансів.

"Отже 378 млн грн наразі залишаються на їхніх рахунках, - зазначив на своїй сторінці у FB народний депутат Олексій Гончаренко. - В той час в цьому Фонді тепер кажуть, що чекають якихось цільових потреб і підстав для перерахування грошей".

Обговорювалося, що Фонд наполягав на отриманні від "Охматдиту" визначених фінансових запитів для виконання певних завдань, проте ці документи так і не були надані.

Водночас міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко ухвалив рішення про відсторонення керівника "Охматдиту" і розпочав перевірку в міністерстві стосовно діяльності лікарні. Спосіб, яким планувалося використовувати кошти на відновлення, також стане предметом розслідування з боку правоохоронних органів.

Та тінь наведено і присмак цього скандалу ще довго відчуватиметься в оцінках суспільства. Особливо під кутом того, що організаційних висновків не зроблено. Тож можна знову чекати на щось подібне.

Related posts