''Штучний інтелект став невід’ємною частиною нашого життя, тому уникати його не має сенсу''. Олександр Думишинець розмірковує про роль інформатики в початковій школі, принцип ''5 хвилин'' та перспективи освіти в майбутньому.

5-6 жовтня в столиці України, Києві, пройде фестиваль "Освіта Дивосвіту 2024". Ця подія стане майданчиком для обговорення перспектив освіти та актуальних викликів, з якими вона стикається. Учасники матимуть можливість відвідати виставку різноманітних освітніх програм для дітей і дорослих, а також взяти участь у форумі, де провідні експерти поділяться своїми думками щодо змін у цій галузі.

Одним із вражаючих учасників фестивалю буде Олександр Думишинець – викладач ІТ в освітній території Midgard, консультант UNESCO та фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2024. Ми мали можливість поспілкуватися з цим педагогом, який прагне адаптувати навчання до сучасних вимог. Як технології впливають на якість освіти? Чому штучний інтелект повинен стати надійним помічником для учнів і вчителів? Як завоювати довіру дітей і зацікавити їх у вивченні інформатики? Яка думка Олександра щодо ґаджетів та запису відео з учнями в TikTok? Які книги він рекомендує прочитати кожному українцеві та які проблеми існують у викладанні його предмета в сучасних школах? Про це та багато іншого – у нашій бесіді з OBOZ.UA.

- В одному з інтерв'ю ви розповідали свій секрет успішного проведення уроку - так званий конект зі школярами. 5 хвилин на початку заняття, протягом яких ви розпитуєте дітей, як пройшов їхній день. Ви й досі це практикуєте? Як реагують школярі? Усі готові ділитися? Цей метод і зараз дає результат?

Так, я завжди користуюсь цим підходом. Іноді він займає всього 2-3 хвилини, а запитання можуть бути різними. Останнім часом я частіше запитую: "Як ви почуваєтеся? Чи готові до навчання?". Дуже важливо справді вислухати відповідь, адже в сьогоднішніх умовах важливо дбати про себе. Якщо ніч або ранок виявилися важкими через обстріли, мені потрібно швидко змінити формат уроку.

Безумовно, не кожен бажає відкривати свої внутрішні переживання, але це також є певним сигналом, який може вказати на те, як краще організувати урок. Саме тому цей підхід залишається актуальним і значно полегшує мою роботу як викладача.

Ви активно підтримуєте використання штучного інтелекту в навчальному процесі для вчителів. А що стосується учнів? Адже всі знають, що такі інструменти, як ChatGPT, можуть суттєво полегшити виконання домашніх завдань. Яким чином ви це контролюєте?

Передусім, моя мета полягає в тому, щоб навчити учнів використовувати штучний інтелект, зокрема ChatGPT, як корисний інструмент у своїх навчальних процесах. Я підкреслюю це, оскільки більшість людей використовують його, схоже, як звичайний пошуковик, але його функціонал значно ширший. Якщо учні використовують ChatGPT для виконання домашніх завдань, це сигнал для зміни підходу до завдань. Чому б не застосувати ChatGPT для генерування нових ідей та створення різноманітних завдань для учнів?

Назвіть умовно п'ять причин, чому штучний інтелект є важливим для українських учнів.

Я б акцентував увагу на таких ключових причинах:

- Пане Олександре, ви увійшли до топ-10 фіналістів Global Teacher Prize Ukraine. Чому вирішили податись на цей престижний конкурс? Кого ще сьогодні вважаєте гідними кандидатами на перемогу?

- Насправді це моя п'ята спроба. Я подавався на конкурс ще у 2018-2021 роках. У 2019-му я увійшов до топ-50, але в інші роки не потрапив. У 2022-2023 роках не подавав анкету. Цьогоріч мене номінували, але я не поспішав заповнювати анкету, затягував до останнього. Зрештою учні переконали мене це зробити, сказавши, що дуже чекають на мою участь, і я їх послухав.

Щодо кандидатів, усі учасники справді заслуговують на перемогу. Я не збираюся оцінювати, хто з них більш чи менш достойний. Наша десятка фіналістів вже є значним досягненням, проте лише один з них стане переможцем. Це не стільки про те, хто є найкращим, скільки про служіння та місію. Тому кожен з нас має свою гідність.

Помітили у соцмережах, що ваші дописи отримують лайки від Артура Пройдакова, вчителя української мови та літератури, який здобув перемогу у Global Teacher Prize Ukraine 2021 і увійшов до числа найкращих вчителів світу. Чи маєте ви з ним знайомство? Про що зазвичай обговорюють видатні педагоги?

- Так, ми знайомі з Артуром Пройдаковим, відвідуємо різні освітні заходи. Я бував на його майстер-класах і лекціях. Щодо спілкування - воно не дуже відрізняється від звичайних розмов: говоримо про кіно, новини, футбол, відновлення метро.

Фіналісти цьогорічної престижної національної премії Global Teacher Prize Ukraine, яка відзначає видатних педагогів, склали список з 10 книг, які варто прочитати кожному українцеві. Серед рекомендованих творів є й книги Оскара Бреніф'є. Поділіться, чому ці книги варто читати та з якого віку їх найкраще починати?

- Книги Оскара Бреніф'є "Що добре, а що погано", "Хто Я?", "Що таке почуття?" - це не просто література, а справжні інструменти для розвитку мислення. Я познайомився з ними під час презентації Бреніф'є у Києві, і ця зустріч вразила мене. Його книги змушують не просто читати, а думати, відповідати й аналізувати.

Я почав читати "Що добре, а що погано" зі своєю донькою, коли їй було приблизно чотири роки. Її відповіді та міркування стали для нас безцінними. Ми обираємо запитання з книги, дискутуємо про них і розвиваємо тему далі. Кожен розділ містить підсумкові запитання, які сприяють більш глибокому аналізу.

Ці твори є цінними як для малечі, так і для дорослих. Їх можна читати вже з чотирьох років, а потім повертатися до них через рік чи два. Наразі ми знову занурилися в "Хто Я?", і відповіді моєї доньки тепер зовсім інші, ніж були два роки тому. Це справжня перлина!

Як і багато сучасних педагогів, ви створюєте контент для TikTok спільно з вашими учнями. Це не лише спосіб спілкування з дітьми, а й можливість продемонструвати, що ви на одній хвилі, що ви - "свій серед своїх". Чи варто перейматися, що така близькість може призвести до непорозумінь у навчальному процесі?

Я почав використовувати TikTok приблизно в 2019 або 2020 році і з самого початку створював контент разом зі своїми учнями. Не вважаю, що це може негативно вплинути на навчальний процес або призвести до надмірної дружби. Звісно, якщо використовувати TikTok лише для здобуття швидкої популярності або легкого авторитету, це може стати проблемою. Але ключовим є усвідомлення мети і контексту, в яких ти це робиш.

Насправді, учні мають бажання зніматися у відео, як у моєму TikTok, так і у власних. Проте, якщо виникають проблеми з дисципліною, зйомки не можуть бути і мови. TikTok скоріше є додатковою перевагою в спілкуванні.

Яка ваша позиція стосовно використання гаджетів? Чимало вчителів, особливо тих, хто навчався за радянських часів, забороняють їх застосування під час уроків.

- Щодо ґаджетів, то в нашій школі все просто. Учні здають телефони перед уроками і не використовують їх під час занять, за винятком ситуацій, коли телефон потрібен для конкретного навчального завдання.

- Поясніть коротко і зрозуміло: для чого дітям інформатика, особливо в перших класах? Останнім часом багато розмов ведеться про те, щоб прибрати математику із переліку обов'язкових предметів на НМТ, мовляв, вона потрібна не всім. Усі ці синуси, косинуси чи інтеграли ніколи не знадобляться. А інформатика? Упустимо той момент, що базові навички користування комп'ютером потрібні всім.

- Інформатика в початкових класах - це не лише навички роботи з комп'ютером. Це процес формування критичного мислення, логіки та вмінь вирішувати завдання. У сьогоднішньому світі, де технології розвиваються з вражаючою швидкістю, надзвичайно важливо ознайомити дітей з основами алгоритмів, структур даних і логічного мислення. Ці знання стануть основою для їхнього подальшого навчання та життя.

Навіть якщо учень не обере професію програміста, вміння аналізувати дані, систематизувати завдання та знаходити інноваційні рішення буде корисним у будь-якому напрямку. Інформатика відкриває двері до розуміння технологічного світу, навчаючи не лише користуватися ним, а й активно його творити. Отже, інформатика є важливим інструментом для особистісного розвитку кожної дитини та її майбутніх можливостей.

Знову звертаючись до теми обов'язкових предметів, варто зазначити, що учні часто не усвідомлюють, як здобуті знання можуть бути корисними в повсякденному житті. Які є способи заохочення та мотивації школярів? Ви згадували, що уроки інформатики можна проводити на свіжому повітрі. Як це виглядає? Чи мали ви досвід проведення таких занять? Яким чином можна поєднати вулицю з інформатикою?

- Діти часто не розуміють, як знання з обов'язкових предметів можуть бути корисними в житті. Моя мета - показати їм практичне застосування цих знань. Наприклад, нещодавно на уроці інформатики з 8-м класом ми обговорювали програмне забезпечення, ліцензії та відповідальність за їхнє використання. Один учень не розумів, навіщо йому це знати, тому я запитав: "Ким ти бачиш себе в майбутньому?" Він відповів, що хоче мати свою медичну клініку. Тоді я пояснив: "Уяви, що твої працівники використовують неліцензійні програми для зв'язку з клієнтами. Що станеться? Це може призвести до втрати даних і штрафів, а хто буде відповідальний? Ти як керівник" Такий приклад показує дітям, як знання з уроків можуть стати корисними у їхньому майбутньому.

Уроки інформатики можуть проходити на свіжому повітрі. Я час від часу організовую подібні заняття, на яких учні виходять на вулицю, щоб досліджувати різні об'єкти та аналізувати їх у цифровому вигляді. Для таких уроків цілком достатньо мати лише смартфони. Наприклад, під час створення відеоматеріалів учні можуть знімати та монтувати матеріал прямо на своїх телефонах, що сприяє розвитку їхніх цифрових навичок і креативного мислення.

Однією з захоплюючих тем є процеси кодування та шифрування інформації. Завдяки мобільним додаткам, учні мають можливість освоювати програмування та захист даних без необхідності використовувати комп'ютер. Це сприяє їхньому розумінню практичного використання інформатики та підвищує інтерес до даного предмета.

Які зміни ви б запропонували внести у програму вашого предмета? Слід зазначити, що не в усіх школах працюють молоді вчителі інформатики, які мають відповідні знання про сучасні технології та можуть інтегрувати їх у навчання, враховуючи актуальні тенденції та технологічний прогрес.

- Я б порадив звернути увагу на ІТ-студії на платформі Дія.Освіта, де є уроки з інформатики для 1-11 класів за всіма темами. Вчителі можуть адаптувати ці уроки під програми, що використовуються в їхній школі. Це сучасний підхід до викладання інформатики, і я, як співавтор уроків з програмування, щиро раджу користуватися цими матеріалами. Тому, якщо говорити про зміни, я б запропонував відійти від підручників і перейти до використання таких онлайн-платформ, які відповідають сучасним вимогам.

- Ви один із молодих вчителів, які присвятили свою професію дітям. Хто або що вплинуло на таке ваше рішення? Чи не жалкуєте про нього? Чого зараз не вистачає молодим педагогам, на вашу думку, крім низької зарплати?

Моя викладачка, Ніна Семенівна, стала тією, хто закохав мене в цю професію. Завдяки її заняттям я усвідомив, що хочу наслідувати її приклад. Після проходження педагогічної практики я остаточно переконався у своєму бажанні працювати в сфері освіти. Жодного разу не пошкодував про вибір, адже ця діяльність вимагає безперервного розвитку. Що стосується викликів, з якими стикаються молоді педагоги, то окрім фінансової складової, їм бракує підтримки та наставництва в рамках навчальних закладів, а також сучасної й якісної підготовки, що відповідала б актуальним вимогам.

- Які аспекти ваших уроків найбільше вражають учнів? А які викликають у них менш позитивні емоції? Під час тривалої онлайн-освіти, як саме ви організовували навчальний процес і чи проводили заняття взагалі?

- Школярам найбільше подобається те, що дає швидкий результат, те, що можна побачити або до чого доторкнутися - готові проєкти, застосунки, чат-боти. Також їм до вподоби щось веселе, як-от меми. Що не подобається - це неможливість грати в ігри під час уроку. Тут я непохитний. Крім того, вони не люблять теорію, але вона необхідна, і тут буває складно утримати увагу.

Під час дистанційного навчання мені довелося взяти на себе навчання інших учителів. Щодня проводив по 3-4 години консультацій, розгортання платформи, навчання роботи із Zoom. Я задоволений результатом, адже вчителі швидко адаптувалися, і ми одразу почали навчатися онлайн. Це був складний процес - після уроків я навчав учителів і допомагав заповнювати платформу, але ми досягли хороших результатів, і всі залишилися задоволені.

- Не всі навчальні заклади мають сучасно обладнані кабінети. Однак, в даний час ІТ-індустрія є популярним вибором для абітурієнтів. Крім того, такі спеціалісти є важливими для країни, про що неодноразово заявляло Міністерство освіти і науки. Як ви вважаєте, чого не вистачає учням під час вивчення інформатики, і які кроки можуть зробити вчителі для покращення ситуації?

Дійсно існує проблема з обладнанням навчальних кабінетів. Наприклад, у моєму першому класі було лише три комп'ютери, випущені в 1998 році, і це стало справжнім викликом. Проте цю ситуацію можна вирішити, використовуючи хмарні технології для програмування чи 3D-моделювання, а також залучаючи мобільні телефони учнів. Часто учні не усвідомлюють, яку цінність має навчання цим предметам, і наше завдання - пояснити їм практичне застосування інформатики, що може значно підвищити їхню зацікавленість.

Ще однією проблемою є нестача практики. На уроках часто багато теорії, але мало реальних завдань. Учні повинні мати змогу працювати над проєктами - створювати сайти, застосунки, знімати відео, генерувати власний контент. Це дозволяє їм відчути важливість своєї роботи. Також корисно запрошувати спеціалістів, які зможуть поділитися практичним досвідом, щоб учні побачили реальні приклади застосування ІТ у житті.

Не менш значущим є якісний процес підготовки викладачів. Світ ІТ постійно розвивається, тому вчителям необхідно регулярно підвищувати свої знання - брати участь у тренінгах, вебінарах та курсах. Водночас, важливо не забувати про необхідність балансу між навчанням і відпочинком, щоб підтримувати свою ефективність і уникнути вигорання.

- Ваша тема звучить сміливо - "Як навчати людей майбутнього?". Що для вас є ключовим у поєднанні програми, інтуїції та творчості у сучасній освіті?

Я переконаний, що майбутнє освіти полягає в збалансованому поєднанні класичних методів і сучасних технологій. Навчальна програма слугує нашим орієнтиром, але саме технологічні інновації відкривають можливості для створення інтерактивного та індивідуалізованого навчального середовища, де учні можуть розвиватися у своєму власному ритмі. Інтуїція виступає в ролі внутрішнього провідника, що дозволяє вчасно визначити, коли учням потрібна додаткова допомога або вони готові до нових викликів. А креативність перетворює уроки на захоплюючий процес, роблячи навчання грою.

Ключовим аспектом є індивідуальний підхід. Кожен учень - це унікальна особистість зі своїми талантами й інтересами. Моє завдання - не лише передати знання, але й допомогти розкрити потенціал кожної дитини. Лише так ми можемо підготувати учнів та учениць до викликів майбутнього.

Тема "людей майбутнього" на сьогоднішній день стала надзвичайно актуальною. Як ви думаєте, чому ця ідея набула такої важливості в наш час, і яким чином форум "Освіта Дивосвіту" сприяє розвитку цих концепцій?

Ми перебуваємо в часі стрімких трансформацій, коли знання, отримані сьогодні, можуть швидко втратити свою актуальність. Тому важливо не лише передавати інформацію, а й підготовляти учнів до життя в умовах постійних змін. Форум "Освіта Дивосвіту" пропонує інноваційні підходи до навчання і створює платформу для обміну ідеями. Це простір, де спікери, навчальні заклади та партнери працюють над тим, щоб допомогти учасникам розвивати свій потенціал, стати частиною глобальної спільноти та внести свій внесок у прогрес суспільства.

Освіта майбутнього охоплює не тільки інноваційні технології, а й нові виклики, з якими ми стикаємося. Яка ваша думка щодо сучасних проблем української освіти в умовах підготовки до завтрашнього дня? Яким чином війна впливає на ці трансформації?

- Українська освіта зараз стикається з серйозними викликами, особливо на тлі війни. Брак навчальних матеріалів і технічного забезпечення ускладнює впровадження сучасних технологій, необхідних для підготовки учнів до майбутнього. Важливим аспектом стає психологічна підтримка, оскільки війна викликає стрес і тривогу серед учнів. Система освіти повинна бути гнучкою, щоб адаптувати навчальні програми і методи викладання до швидких змін, роблячи акцент на практичних навичках та критичному мисленні.

Онлайн-освіта, що набула популярності під час війни, пропонує нові перспективи, але потребує висококваліфікованих педагогів. Не менш важливим є співробітництво з міжнародними організаціями для обміну досвідом та залучення додаткових ресурсів. Таким чином, українська система освіти повинна акцентувати увагу на розвитку таких компетенцій, як креативність, адаптивність та вміння працювати в команді, щоб ефективно підготувати учнів до майбутніх викликів.

Які конкретні приклади ви могли б навести, щоб продемонструвати, як можна інтегрувати традиційні навчальні програми з розвитком інтуїтивного мислення та креативності у студентів?

Одним із прикладів можуть слугувати два проєкти, які я втілив у життя. Перший з них полягає в застосуванні Minecraft для стимулювання креативності та розвитку технічних навичок учнів. Учні мали можливість створювати віртуальні моделі шкільної інфраструктури, вивчаючи базові принципи архітектури. Працюючи в командах, вони розробляли класи, бібліотеки та зони відпочинку, що сприяло розвитку просторового мислення та навичок колективної роботи.

Другий проєкт полягає у переході від гри Minecraft до 3D-моделювання з використанням програм, таких як Tinkercad. Учні мали змогу перетворити свої моделі з Minecraft у реальні 3D-об’єкти, що дало їм можливість краще зрозуміти основи моделювання та побачити, як їхні концепції можуть ожити у фізичному світі. Завдяки цьому проєкту учні не лише освоїли нові технології, а й проявили свою креативність, поєднуючи її з технічними навичками.

- ІТ-сектор і освіта - це потенційний тандем. Як, на вашу думку, така співпраця допоможе готувати людей для майбутнього ринку? Що нового приносить цей симбіоз?

- Співпраця між ІТ-сектором та освітою може значно підвищити якість підготовки учнів до майбутнього ринку праці. Це дозволяє отримати практичні навички, адаптуватися до нових технологій і розвивати критичне мислення. Така співпраця приносить інноваційні методи навчання, доступ до сучасних інструментів і платформ, а також гнучкість у формуванні навчальних програм відповідно до потреб ринку.

Школи можуть залучати бізнес як партнера в освітньому процесі. Наприклад, запрошувати програмістів і тестувальників на уроки, організовувати екскурсії в ІТ-компанії, де учні зможуть бачити реальне застосування знань. Таких сценаріїв багато, головне - почати діяти вже зараз, аби створити умови для розвитку молодих фахівців, готових до викликів майбутнього.

Також перегляньте інтерв'ю на OBOZ.UA з Данилом Яневським, де він поділився думками про злиття української історії з глобальною, закриття Міністерства освіти і науки, а також про істориків, на яких можна покладатися.

OBOZ.UA також провів розмову з молодим педагогом фізики та інформатики Русланом Циганковим. Він поділився думками про стосунки з учнями, виклики в освітній системі та про те, чому біля дверей його класу розміщений прапор Росії.