Десять годин без електроенергії, але зі стабільним зв'язком: які мобільні оператори планують досягти автономного живлення 60% базових станцій до 1 жовтня

Приблизно місяць тому мобільних операторів змусили готуватися до можливих зимових відключень електроенергії. Задача була "чітка та зрозуміла": забезпечити 10 годин зв'язку без електропостачання. До 1 жовтня оператори мали обладнати автономним живленням не менше 60% базових станцій (БС), до 1 листопада - 70%, до 1 грудня - 80%, а до 1 лютого 2025 року - всі 100%. Незабаром "Київстар", "Vodafone Україна" та lifecell заявили, що досягти 100%-вої автономності неможливо. Але що є реальним? Скільки базових станцій та в які терміни можна забезпечити? Ці та інші питання Mind адресував "великій трійці" операторів і телеком-регулятору.

Скільки базових станцій утримують окремі оператори, і яка частка з них вже має автономне живлення? Впровадження розпорядження "про 10 годин" гравці ринку почали не з нуля. Раніше вони зазначали, що інвестували в автономність ще до повномасштабного вторгнення. Відчутне прискорення процесу відбулося з листопада 2022 року. Нагадаємо: тоді РНБО зобов’язала операторів забезпечити зв'язок протягом 72 годин, включивши до "критичного" списку близько 8000 важливих об'єктів, зокрема підприємств, медичних закладів та адміністрацій.

Проте регулятор не володіє інформацією щодо кількості базових станцій у кожного оператора та відсотка станцій з автономним живленням: "Такі дані мають тільки самі оператори". Лише один із них надав ці дані виданню Mind. "У lifecell нараховується понад 10 000 базових станцій, більше половини з яких зараз мають автономне живлення", - повідомили в пресслужбі оператора.

Компанія "Київстар" повідомляє, що станом на липень її базові станції оснащені 126 000 акумуляторних батарей (кожна з номіналом 12V 100 Ah), що дозволяє підтримувати зв'язок до 4 годин без зовнішнього живлення. Крім цього, понад 2300 генераторів забезпечують цілодобову роботу критично важливих об'єктів мережі, таких як вузлові базові станції, комутатори та об'єкти, визначені РНБО. Від початку повномасштабної війни в енергонезалежність мережі було інвестовано понад 1 мільярд гривень, як зазначають у пресслужбі. Кількість базових станцій у повідомленні не вказується, однак у 2023 році компанія інформувала своїх абонентів про наявність 53 000 базових станцій.

У "Vodafone Україна" також не розголошують кількість базових станцій. За даними додатку Base Stations, який вже не функціонує, у 2021 році компанія мала понад 31 000 базових станцій. У компанії наголошують, що ключовим є не кількість базових станцій з альтернативним живленням (100% з них оснащені акумуляторами), а тривалість їхньої роботи без електроенергії, особливо в умовах частих і тривалих відключень.

І перераховують досягнення: з 2022 року на мережі встановлено понад 51 000 акумуляторних батарей типу LiFePO4 (12V 100 Ah). Крім того, законтрактовано, на стадії доставки або підготовки до монтажу ще близько 54 000 таких акумуляторів.

"Також закуповуємо додаткові стаціонарні й мобільні генератори та забезпечуємо їх необхідним обладнанням і пальним. Використовуємо альтернативні джерела енергії. Побудували та ввели в експлуатацію три сонячні електростанції. Для швидкого розгортання та забезпечення зв'язком в екстрених ситуаціях використовуємо пересувні базові станції", - розповідають у пресслужбі "Vodafone Україна".

У звіті для інвесторів компанія зазначила: "На кінець 2023 року загальна кількість базових станцій, які в умовах блекаутів будуть забезпечені електроенергією за допомогою генераторів, дорівнює 1535 (враховуючи стаціонарні, мобільні та партнерські генераторні установки), і ця цифра постійно зростає".

Яка кількість додаткових ресурсів, таких як фінанси, генератори, акумулятори та працівники, потрібна для забезпечення автономного живлення: а) 60%, б) 70%, в) 80%, г) 100% базових станцій? Це та інші питання Mind надіслав операторам через кілька тижнів після введення розпорядження "про 10 годин", сподіваючись, що за цей час компанії вже з'ясували свої потреби та можливості.

У "Vodafone Україна" розповідають, що додатково вкладуть приблизно 900 млн грн у підготовку до блекаутів, але закупівля обладнання не розв'яже проблему. "Обслуговування генераторів потребує значного людського ресурсу, якого немає в умовах відсутності бронювання підрядних організацій та обмеженого бронювання співробітників компанії. Для прикладу, у Київській області в нас понад 2500 об'єктів. Якщо уявити, що на кожному з них встановлені генератори, для їх обслуговування потрібно було б додатково найняти 2000 технічних фахівців. Тільки для однієї області. Адже генератори не можуть працювати безконтрольно й без заправки. Для інформації: у компанії зараз працює загалом близько 4000 фахівців різних спеціальностей", - кажуть у пресслужбі "Vodafone Україна".

У "Київстар" повідомили про початок другої фази інвестицій в енергозабезпечення. Для підготовки до осінньо-зимових блекаутів компанія планує закупити понад 840 промислових генераторів і близько 60 000 літій-фосфатних акумуляторів. Таким чином, у розпорядженні "Київстар" буде понад 3000 генераторів і понад 200 000 літій-фосфатних акумуляторів на базових станціях. "Виконання вимог НЦУ є надзвичайно складним завданням, яке залежить від ситуації в енергетиці та графіків відключень електроенергії. Також ці вимоги потребують значної перебудови інфраструктури в частині енергозабезпечення та розміщення обладнання. Для забезпечення автономної роботи мережі на 6 годин для кожної базової станції потрібно подати відповідні заявки операторам системи розподілу, впровадити нові технічні вимоги, замінити енергетичні стійки та системи охолодження тощо", - зазначили у пресслужбі "Київстар".

У lifecell роблять висновки: за орієнтовними підрахунками, для всіх операторів необхідно залучити додаткові десятки тисяч фахівців, а загальна вартість цього становить більше 13 мільярдів гривень.

Чи збільшить ефективність операторів ініціатива щодо приєднання до об'єктів критичної інфраструктури (ОКІ)? 25 липня Кабінет Міністрів ухвалив постанову №856, яка дозволяє операторам вносити свої об'єкти до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури. Це може забезпечити безперебійне електропостачання таких об'єктів під час блекаутів. Проте існує один важливий нюанс: потужність кожного об'єкта має становити не менше 100 кВт, тоді як базові станції зазвичай споживають значно менше.

"Однак значна частина об'єктів, включаючи базові станції, не можуть бути класифіковані як критична інфраструктура. На думку представників компанії "Vodafone Україна", ця пропозиція Кабінету Міністрів не сприятиме вирішенню проблеми енергетичної надійності базових станцій."

У lifecell уточнюють: норма про "не менше 100 кВт" є в іншій постанові КМУ від 24 травня 2024 року №600. "Окрім цього, вимоги щодо ОКІ історично прописувалися для об'єктів паливно-енергетичного комплексу. Для мереж мобільних операторів частину вимог виконати неможливо через те, що більшість об'єктів розташована в межах щільної міської забудови. Зараз є необхідність у якісному перегляді вимог щодо ОКІ у сфері електронних комунікацій з урахуванням реальної ситуації", - пропонують в компанії.

Чи вдається? "Роботу ведемо. Втім треба розуміти, що це складний і тривалий процес. По суті, внесення до реєстру наявних обʼєктів аналогічне запуску нового об'єкта. Воно потребує ресурсів - і часових, і фінансових, і людських", - розповідають у "Vodafone Україна".

Та пояснюють, що для внесення до реєстру потрібні:

Отже, чи встигають оператори до 1 жовтня забезпечити автономне живлення 60% базових станцій і продовжувати дотримуватися графіку? Якщо ні, який відсоток базових станцій та в які терміни вони реально можуть забезпечити автономним живленням?

"У компанії 'Київстар' не надали відповіді на ці питання."

У lifecell відверто кажуть: "Ні, не встигаємо, оскільки умови, що прописані в розпорядженні НЦУ - вкрай складні, а терміни - нереалістичні за поточних умов. Один із чинників - необхідне обладнання завозимо з-за кордону, бо в Україні немає необхідної кількості акумуляторів і генераторів. Логістика ускладнена в поточних умовах, а постачання і встановлення займають не один місяць.

Ще одне завдання - встановлення акумуляторних батарей на базові станції в умовах дефіциту кваліфікованих працівників. lifecell співпрацює з підрядними організаціями по всій території України, але фахівців з цих компаній мобілізують, і їх бракує навіть для виконання поточних завдань. Для реалізації нових вимог НЦУ буде потрібно значно більше експертів. І цих людей необхідно не лише найняти, але й навчити, оскільки для виконання завдань операторів потрібна відповідна кваліфікація.

У "Vodafone Україна" пояснюють: значна частина процесу залежить від зовнішніх факторів, на які оператори вплинути не можуть. У нинішніх умовах мінімальний термін доставки обладнання до України складає 120 днів. Крім цього, необхідний час для будівництва майданчиків, конструкцій для встановлення обладнання, кліматичних шаф та інших елементів інфраструктури. Під час попередніх замовлень компанія керувалася строками, зазначеними в попередніх розпорядженнях НЦУ.

Передбачити швидкі зміни умов роботи постачальників та підрядників, а також збільшити обсяги в рази за короткий час – завдання не з легких. Обладнання, яке ми вже замовили, має прибути в Україну до кінця року, згідно з попередніми розпорядженнями. Уявіть собі, що у вас є звичайний автомобіль із двигуном внутрішнього згорання. Для того щоб продовжувати його використовувати, потрібно переробити його на гібридний, додавши електромотор для коротких поїздок. Поки ви займаєтеся цим, надходить нова вимога: автомобіль на електродвигуні повинен долати 1000 км, а термін виконання цих вимог скорочено вдвічі. Таку ситуацію описують у пресслужбі "червоного" оператора.

Що станеться, якщо не встигнуть? Можливі штрафи від 0,1% до 0,3% річного доходу, що може складати десятки мільйонів гривень. Проте санкції не накладаються миттєво. Після закінчення граничних термінів регулятор починає перевірки. "Процедура державного нагляду проходить у кілька етапів і дає оператору можливість усунути порушення у встановлений термін", - пояснюють у Нацкомісії.

Фахівці НКЕК спочатку здійснюють позапланову перевірку. У разі виявлення порушень видається припис на їх усунення з терміном до 30 календарних днів. Після цього проводиться повторна перевірка: якщо порушення не усунуті, НКЕК видає нове розпорядження з додатковим строком для виправлення. Якщо при третій перевірці порушення все ще не усунуті, регулятор може прийняти рішення про накладення адміністративно-господарських санкцій.

Однак цей алгоритм може зазнати змін. У компанії lifecell повідомляють, що через тиждень після ухвалення розпорядження "про 10 годин" до Верховної Ради внесли законопроєкт №11431. У цьому документі пропонується:

"Переконані, що прийняття розпорядження НЦУ (яке є неможливим для виконання у визначені строки) поряд з ухваленням цього законопроєкту призведуть до неминучої вимушеної сплати значних штрафів. Це є грубим порушенням принципів державного нагляду, зокрема щодо заборони планування сум стягнення санкцій", - кажуть у lifecell.

Вони додають, що впровадження таких "репресивних" заходів призведе до втрати інвестиційної привабливості сектора та зменшення фінансових можливостей операторів для виконання розпоряджень НЦУ. Це відбуватиметься через необхідність резервування та витрачання коштів на закупівлю генераторів і акумуляторів замість підтримки мереж, а також на сплату штрафів.

Чи існує можливість вирішення цієї проблеми? Наприклад, одним із варіантів могло б бути коригування вимог НЦУ стосовно строків виконання, відсоткового показника БС або кількості годин з підключенням - на більш реалістичні. Однак, судячи з відповідей регулятора та учасників ринку, конкретні пропозиції поки що відсутні.

"Оператори проводять оцінку власних можливостей і сум необхідних інвестицій в автономність. Держава зі свого боку та, зокрема, НКЕК активно взаємодіють з НКРЕКП та Міненерго в питаннях збільшення потужності для заряду акумуляторів БС, невідключення критичних об'єктів мереж операторів під час віялових відключень та ухвалюють рішення, які допоможуть операторам виконувати норми розпоряджень НЦУ. Наша спільна мета - присутність стабільного зв'язку у громадян", - кажуть у НКЕК.

У "Київстар" розповідають, що спільно з іншими операторами ведуть діалог із регулятором, профільними міністерствами з питань енергозабезпечення та іншими органами держвлади для напрацювання більш збалансованого рішення, яке враховуватиме реальні можливості бізнесу, потреби держави та абонентів. "Одночасно робимо все, що в наших силах, для поліпшення ситуації", - доповнюють у пресслужбі "синього" оператора.

У "Vodafone Україна" повідомляють, що докладають максимальних зусиль для забезпечення автономності мережі, наскільки це технічно можливо. "Проте, на жаль, безперебійність зв'язку в умовах тривалої відсутності електропостачання не може бути гарантована жодним оператором. Ми будемо звертатися до відповідних органів із проханням переглянути вимоги НЦУ відповідно до реальних умов, у яких сьогодні працюють оператори. Також сподіваємося на покращення ситуації з бронюванням. Наразі вся галузь, разом з ІТ, має лише 2% заброньованих співробітників (для порівняння: в енергетичній сфері цей показник становить майже 30%)", - зазначають у пресслужбі "червоного" оператора.

У lifecell закликають переглянути строки виконання та вимоги до якості надання послуг. "Критично нестабільна ситуація в енергетичному секторі та тривалі відключення електроенергії призводять до погіршення якості зв'язку; під час блекаутів навантаження на базові станції через значне зростання споживання трафіку впливає на швидкість і якість інтернету, а іноді навіть на його доступність. Отже, під час знеструмлень неможливо забезпечити показники якості, визначені в розпорядженні", - повідомляють у пресслужбі "жовтого" оператора.

Та нагадують про ще одну необхідну підмогу від енергетиків. "Для виконання вимог важливим є постачання електроенергії протягом часу, що необхідний для повного заряджання обладнання резервного живлення. Для цього потрібні дозволи від обленерго на збільшення потужності електричного струму, який живить базові станції, оскільки зростання кількості акумуляторів створює подвійне навантаження на енергосистему. За приблизними розрахунками, аби забезпечити заряджання акумуляторів, які живитимуть БС протягом 10 годин, знадобиться потужність близько 2,8 ГВт*год на добу".