Прориви російської піхоти у "зонах смерті": командування вдосконалило тактику "Вагнера" до нового рівня.
Останнім часом російські війська застосовують надзвичайно жорстокі методи, намагаючись прорватися в так звані "зони смерті" для здобуття хоч якоїсь території. Ці ж тактики використовувалися і приватною військовою компанією "Вагнер".
Схоже, що Міністерство оборони Російської Федерації має намір підняти криваву, але дієву стратегію приватної військової компанії "Вагнер" на новий рівень. Якщо раніше в цю "м'ясорубку" в основному залучали росіян, які відбувають покарання за різні злочини, то тепер у бій ідуть також мобілізовані. При цьому акцент роблять на піших атаках або проривах через мінні поля, використовуючи мопеди, мотоцикли, гольф-кари та багі. Командир батальйону К-2 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Кирило Верес зазначив, що в останній час важка бронетехніка застосовується значно рідше. Це інтерв'ю було опубліковано на YouTube-каналі "Віддушівдушу".
Протягом тижня на цю позицію можуть виїжджати лише одна або дві броньовані машини, зазначив командир.
"В порівнянні з масованими атаками на техніці, які мали місце три місяці тому, зараз ситуація кардинально змінилася. Лише одна-дві, в крайньому випадку три одиниці броньованої техніки можуть виїхати протягом тижня. Наявні лише деякі мопеди, мотоцикли та багі. Переважно ж атаки здійснюються пішки. Близько 90% всіх дій відбувається саме в такому форматі. Кількість учасників варіюється від трьох до п’ятнадцяти. В день можуть діяти від однієї до чотирьох-п’яти груп. Найбільша кількість груп одночасно складала п’ять, по одній на кожну роту," - зазначив він.
За інформацією Вереса, у його секторі відповідальності ворог, що пересувається на мопедах, поки що не досягнув жодних успіхів.
"Він проникав на позиції, стрибнувши з мотоцикла. З близько 30 атак лише дві-три виявилися успішними, не більше," -- зазначив Верес, додавши, що мотоцикли дозволяють швидше дістатися до місць, оскільки їхня швидкість перевищує піхотинців, а також зменшує втому у солдатів під час переміщення.
Російську мототехніку переважно використовують у полях, але не в лісостеповій місцевості, що дає змогу військовим РФ не так втомлюватися.
"У випадку використання мототранспорту, середня швидкість становить приблизно 30-40 км/год по пересіченій місцевості. Людина ж пересувається зі швидкістю близько 5-10 км/год. Якщо вона все ж досягає своїх позицій, у неї все ще залишаються сили для атаки або подальшого руху. Також вона може взяти на себе певний обсяг озброєння. Тож, хоча в такій ситуації ефективність не така висока, як на техніці, вона все ж залишається помітною. Важливо враховувати тип місцевості: на відкритому полі мопед може бути більш доречним, тоді як у лісостеповій зоні його використання стає проблематичним," – зазначив Верес.
Поряд з позиціями розташовані так звані "кілл-зони", де ворог зазнає суттєвих втрат. Такі ділянки можна знайти в кожній роті — зазвичай по дві-три. Кирило Верес розповів, що йому інколи вдавалося залучати противника саме в ці небезпечні райони.
"Була така ситуація, я сказав командиру, що якщо я їх сюди запущу <...> ми тут реально зможемо покласти взвод, а може і два. Ми в тому місці за три тижні поклали роту ворога. Ми їх підпустили ближче на 300 метрів, але яких втрат зазнав противник! Дуже великі. Так що ми запускаємо, і це нормально практикується", -- додав він.
За даними джерел Фокуса в Силах оборони, зараз спостерігається крен у бік стрімких, але більш ризикових російських штурмів меншою чисельністю. Російські війська намагаються прорватися через поля на мотоциклах, джипах або БМП. Раніше ЗСУ вдавалося завдавати шкоди противнику, коли той атакував великими скупченнями військ.
"Наша артилерія діяла на відмінно, мінні загородження та дрони робили свою справу. Тепер ворог атакує малими групами, які діють як безпілотники. Вони мчать по полях на мотоциклах, джипах або БМП, зникають у лісі, і вже нам доводиться штурмувати їх, зазнаючи втрат. Що ж у них на думці, як їх так зомбують?" – запитав співрозмовник.
Згідно з інформацією джерела, Збройні сили України не мають доступу до цього ресурсу, і рідкісний піхотинець веде бій на рівних умовах.
Нещодавно українські військові з 30-ї окремої механізованої бригади успішно відстояли свої позиції під час атаки, в якій брали участь 10-14 мотоциклів.
У ЗСУ повідомили, що такий "мопедний штурм" відбувався на ділянці траси E-40 (головній дорозі, що йде з Донецька до Харкова), де проходить лінія бойового зіткнення в районі села Оріхове-Василівка Бахмутського району Донецької області.
Німецьке видання Bild також звертало увагу на те, що російські війська використовують тактику малих груп на Покровському напрямку. Згідно з інформацією, для атак формуються групи по 50-100 солдатів. Цей підхід має на меті закріпитися в околицях міста Селидове. Проте, варто зазначити, що втрати в таких операціях становлять до 90%. Інформують, що до останнього укріпленого району перед Селидовим доходило лише 5-10% нападників, решта гинули або отримували серйозні поранення.
Подібна тактика була властива ПВК "Вагнер". Але такі методи вважалися досить "ресурсомісткими". Компанія зазнавала значних втрат у живій силі та витрачала безліч боєприпасів. У березні 2023 року Євген Пригожин повідомляв, що йому потрібно 10 тисяч тонн боєприпасів щомісяця.
У грудні 2022 року в Центрі національного опору відзначили, що, незважаючи на використання так званих "м'ясних" атак, професійні військові та командування угруповання не були залучені до небезпечних штурмів позицій ЗСУ.
Про те, що російські війська практично перестали відправляти на штурми бронетехніку, розповів і Сергій Варакін, командир підрозділу БПЛА 58-ї бригади.
Під час штурму з використанням бронетехніки весь екіпаж перебуває всередині БМП або БТР -- і гине під час атаки FPV-дрона. Найчастіше ЗС РФ проводять штурми на багі, мотоциклах і квадроциклах.
"Коли один FPV летить на 20 мотоциклістів, він уб'є тільки одного", -- пояснив боєць 58-ї бригади, уточнивши, що російські війська часто вдаються до зміни тактики. Аналізують і виправляють помилки.
Єгор Фірсов, старший сержант роти безпілотних літальних апаратів, поділився, що його відсутність на передовій тривала всього кілька днів. За цей короткий проміжок часу ворог встиг адаптувати свої стратегії.
Цього часу було достатньо, щоб зробити певні висновки. Використовуючи розвідувальний дрон, він аналізує ситуацію на лінії фронту, але тепер його увагу привертають не танки чи артилерія. Замість цього, частіше за все, він фіксує багі, мотоцикли та гольф-кари. Саме за допомогою такого транспорту окупаційні сили намагаються здійснити свій поступ.
Фірсов зазначив, що його команда, що налічує 12 військових, в перші дні минулого місяця була розміщена в околицях Покровська та Торецька. За цей місяць підрозділ завдав значних втрат російським військам, знищивши близько 200 ворожих цілей.
Нещодавні події на фронті свідчать про те, що знищувати колони бронетехніки легше, ніж невеликі підрозділи військ. 1 жовтня 79-та окрема десантно-штурмова Таврійська бригада повідомила, що в районі села Костянтинівка Донецької області російські війська здійснили піхотний наступ, використовуючи 11 бойових машин піхоти та 8 танків. Проте Збройні Сили України успішно відбили цю масовану атаку.
Згідно з інформацією від підрозділу, колони військової техніки стикнулися з сильним спротивом десантників. Завдяки злагодженим діям було знищено чотири танки та дві бронетехніки, а також 23 військовослужбовці Російської Федерації. Ті, хто вцілів, змушені були відступити, повідомили в 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
Нещодавно, під час атак у районі Вовчанська, російські збройні сили залучили 17 одиниць МТ-ЛБ, 3 танки та більше сотні солдатів. Згідно з інформацією 24-ї окремої штурмової бригади, було знищено 16 тягачів МТ-ЛБ, а також підбито один танк.
Нагадуємо, що на початку серпня поблизу Невельського російські військові також здійснювали спроби атакувати позиції Збройних сил України, використовуючи мотоцикли.
Раніше повідомлялося, що в липні на Курахівському напрямку російські війська під час атаки залишили 56 бронемашин, серед іншого були й мотобайки, і багі.
