Оновлення БЗВП: наскільки це здійсненно, з чого варто почати і чи є додатковий час ефективним вирішенням. Дискусія з аналітиками організації "Повернись живим".

Що таке БЗВП в сучасному контексті?

Усі мобілізовані проходять базову загальновійськову підготовку. Сьогодні цей етап навчання триває 30 днів і здійснюється у навчальних центрах, розташованих при військових підрозділах.

Фото: Олександр Павлюк/Міністерство оборони України

Програма курсу складається, як з теоретичної, так і практичної частини. Теоретична включає в себе дуже багато тем -- від національно-патріотичної підготовки і гуманітарного права, до мінної безпеки, топографії, тактичної підготовки. Також курсанти вчать статути ЗСУ.

Практична частина, в ідеалі, включає в себе такі елементи: освоєння техніки використання зброї, проведення стрільб, а також навчання основам тактичної медицини.

Затверджена програма для навчальних закладів була оновлена в лютому 2024 року. Проте, слід усвідомлювати, що її виконання не є універсальним. Деяким учасникам пощастить пройти стрільби, інші отримають задоволення від такмеду. А ще знайдуться ті, хто почує, що все це — зайві витрати, мовляв, "візьміть джгут Есмарха, і цього буде достатньо".

7 речей, які важливо знати про турнікети, і чому китайські та саморобні турнікети не ок

Головною метою курсанта на БЗВП є здобуття військово-облікової спеціальності "стрілець" (ВОС-100). Після приєднання до бригади йому належить пройти подальшу фахову підготовку, яка залежатиме від його майбутньої діяльності. Однак така ситуація трапляється не завжди.

Зображення: facebook/Сергій Баглай Сергій Баглай

Іноді можна почути думку, що не варто хвилюватися через БЗВП, адже поряд з нею існує також професійна підготовка, і якщо учасників не навчать на першому етапі, то це буде зроблено на наступному. Проте проблема полягає в тому, що для багатьох БЗВП є єдиним формальним навчанням, яке вони отримають. Раніше бригади мали можливість додатково навчатися протягом 3-4 місяців, але нині, в залежності від обставин на фронті, така можливість не завжди є, -- зазначає Сергій Баглай, один із аналітиків ПЖ.

Передбачення та дійсність

Почнемо з основного – побуту. Як вірно підкреслив Сергій, новачки навряд чи зможуть одразу оцінити рівень програми чи методи викладання, але вони безсумнівно звернуть увагу на рівень підготовленості та якість умов, в яких їм доведеться жити.

-- Побут є надзвичайно важливим, оскільки саме через нього курсант формує своє враження про навчальний процес. Це єдине, з чим він може проводити порівняння. Це, в цілому, відображає ставлення держави до нього, -- підкреслює Сергій.

Його колега Олексій Москаленко, коментуючи запитання щодо сподівань курсантів, зазначає, що кожен навчальний центр стикається з певними побутовими труднощами, які негативно позначаються на мотивації новобранців. А наявність мінімальної кількості таких проблем у зразкових центрах є скоріше винятком, а не звичайною практикою.

Зображення: фотографія, яку зробив Станіслав Асєєв під час БВЗП. Тут показані умови життя новобранців в одному з навчальних центрів ТРО ЗСУ.

Залежно від конкретного центру, досвід курсантів варіювався: у деяких не справдилися сподівання щодо харчування, у інших — стосовно відношення з боку керівництва. Якщо їжа була на високому рівні, то проблеми могли виникати в інших аспектах. Це свідчить про те, що існує безліч різних труднощів, і завжди знайдеться щось, що не виправдає очікувань, що, у свою чергу, позначається на мотивації, — пояснює Олексій.

"Користуватися душем, який був встановлений, заборонено, тому наш взвод вирішив звести свій власний. Прати можна було або вручну, або, якщо пощастить, в пральній машині (які просто стояли без діла, оскільки ротний заборонив їх використання). Протягом всього часу БЗВП нам вдалося попрати речі без рук лише тричі, і один раз це вдалося зробити за пачку сигарет", — розповідає Андрій Кулібаба, військовослужбовець і член Громадської ради доброчесності. Проте, сама наявність пральних машин у навчальному центрі вже є певним досягненням.

Існує безліч подібних випадків. Порушення гігієнічних норм та недостатнє дотримання санітарії зустрічаються досить часто. У результаті цього курсанти регулярно стикаються зі здоров'яними проблемами. А щоб отримати лікування, іноді потрібно доводити, що ти не просто вдаєш хворого з температурою 39 градусів.

Звичайно, навіть у найсприятливіших умовах захворювання в колективі — це цілком звичне явище. Проте важливо, як проявляється турбота та чи є заходи для запобігання поширенню хвороб. Курсанти намагаються лікуватися власними силами; один з них згадував, що вже втретє приймає антибіотики. В результаті виникає безперервний цикл хвороб, ночі, сповнені кашлю в наметах, і це далеке від образу здорової спільноти, готової до викликів. На жаль, це свідчить про занедбаність хворих людей, — зауважує Олексій.

Під час нашої бесіди, так само як і в діалозі аналітиків з новими співробітниками, нерідко можна почути термін "трудове рабство".

Зображення: Повітряно-десантні війська Збройних сил України

Багато з опитаних курсантів мали певні сподівання, що навчальні центри будуть краще підготовлені. Водночас їм часто доводилось займатися побутовими справами, такими як спорудження туалетів, розвантаження матраців, що щойно доставили, чи буржуйок, -- зазначає Олексій.

Обоє наголошують: значна частина обслуговування побуту лежить на самих курсантах, які часто через чергування пропускають заняття і не можуть потім надолужити пропущене. І це не нормально.

— Це залишки давніх часів, коли обслуговування життєдіяльності не було покладено на підрядників, а виконувалося курсантами. Це часто викликає роздратування як у курсантів, так і в інструкторів. Адже основна мета БЗВП — підготовка, що, на жаль, часто відходить на другий план. Натомість переважає побутова складова — наприклад, прибирання, адже наглядова комісія може завітати. А навчальний процес повинен бути на першому місці, — зазначає Олексій.

Изображение: Макс Требухов Навчальний центру ДШВ

Які можуть бути варіанти вирішення? Одним із них є здійснення контролю якості через отримання відгуків від слухачів. Однак цей процес варто починати лише після завершення БЗВП. І так – поетапно, курс за курсом.

-- Ми натрапили на анкету, де курсантів просили оцінити умови навчання ще до того, як вони випустяться. Спочатку потрібно вказати своє ім'я та прізвище, оцінити підготовку, а тільки потім отримати свої документи. Про яку об'єктивність може йтися в такій ситуації? Крім того, питання в анкеті сформульовані так, що неможливо дійсно заглибитись у проблему, -- зазначив Олексій.

Проте аналітики одностайні у своїй думці: це не повинно призводити до збільшення кількості перевірок. Згідно з їхніми словами, такі заходи лише загострюють існуючі проблеми і негативно відбиваються на навчальному процесі.

Вчити знищувати або навчати виживанню?

"Мені б хотілося, щоб у рамках БЗВП навчали основам електропостачання, роботи з генераторами, бустерами, Starlink, а також як правильно з'єднувати проводи, якщо їх пошкодять. Було б корисно дізнатися, як діяти під час обстрілів – хоча б отримати інформацію про загрози від стрілецької зброї, мінометів, скидів різного типу та FPV-дронів, а також про способи захисту від них. Також важливою є тема будівництва та укріплення бліндажів, загалом облаштування позицій. Натомість, наш тиждень пішов на навчання з танком і безкінечні вправи "сховатися-бігти". Але, в цілому, я вважаю, що моя БЗВП була досить нормальною для українських реалій. Принаймні, нас добре навчили тактичній медицині та поводженню зі зброєю", – ділиться думками військовослужбовець, який проходив базову підготовку в березні 2024 року і з того часу виконує обов'язки аеророзвідника на Сіверському напрямку, постійно стикаючись з ворожими обстрілами.

Фото: Зоряна Стельмах Будівництво бліндажа, Бахмутський напрямку, березень 2024

Невідповідну реаліям війни програму підтверджують і результати дослідження фонду "Повернись живим" -- усі начальники з бойової підготовки бригад, з якими спілкувалися Сергій та Олексій, не були задоволеними рівнем мобілізованих. Причому це стосується і тих, кого готували за кордоном.

— Ми склали орієнтовний список навичок і знань, які наша команда хотіла б бачити у нових рекрутів. Важливо зазначити, що це дослідження було якісним, а вимоги стосуються періоду квітня-травня. Таким чином, можна зробити висновок, що основні очікування зводяться до базових навичок: тактична медицина, інженерна підготовка, стрільба, радіоелектронна боротьба та тактика ведення бою, — зазначив Сергій.

Щодо дронів та кібербезпеки, аналітики зазначають, що у фахових колах триває активна дискусія про доцільність включення цього матеріалу в навчальні програми, спираючись на думки своїх експертів.

Беручи до уваги наявні людські ресурси в навчальному центрі та потреби бригад, які ми маємо, видається, що оптимальнішим рішенням стане не розширення програми, а, навпаки, концентрація на найосновніших навичках. Це є те, що було закладено в програму БЗВП, проте багато хто досі не усвідомлює, яке значення має базова підготовка, — підкреслює Сергій.

Фото: 199 навчальний центр ДШВ ЗСУ 199 навчальний центр ДШВ ЗСУ

Його співробітник підкреслює: необхідно усвідомлювати, чому саме має навчати БЗВП — виживанню чи знищенню.

-- Бо зараз виглядає, наче акцентом є вбивати. А можливо цей час краще використати для того, щоб навчити виживанню, а вже потім на злагодженні в бригаді пояснювати далі. Не треба в навчальних центрах очікувати від людей, що вони будуть Рембо, який танк зупинить. Їм аби навчитися такмеду, окопуватись, орієнтуватися, зберегти життя -- це вже завдання, -- пояснює Олексій.

Ще один проблемний аспект у програмі -- подача теоретичної частини, вважають аналітики з ПЖ.

На даний момент матеріал настільки нецікавий та непривлекательний, що навіть той, хто його викладає, не має бажання ділитися ним, або просто не знає, як це зробити. В результаті слухачі теж не виявляють бажання слухати. Вісім годин теоретичних лекцій — людина, яка вже 35 років не займалася навчанням, забула, як це робити, а ми безперервно завантажуємо її нудною та застарілою інформацією. Це все потребує серйозного переосмислення та перетворення в щось більш захоплююче і привабливе, адже конкуренція з TikTok тільки зростає, — зазначає Олексій.

На інформаційному тлі, як зазначають співрозмовники LB.ua, в навчальних закладах швидко поширюється паніка, чутки та, простіше кажучи, дезінформація.

-- Це дуже болюча тема, бо часто з цими зрадорозганяючими людьми ніхто не займається. Інколи навіть деякі інструктори вже починають якісь теорії змови закидати, які побачили в тік-тоці. І виходить, що в тебе інформаційний удар з усіх сторін -- дуже мало матеріальних засобів, нематеріальні всі совкові -- оця любов до батьківщини ці уроки історії, патріотичне виховання. А на ділі вам кажуть каміння замість гранати кидати. І людина починає думати, що таке ж забезпечення і на фронті. І це ще більше демотивує. Хоча насправді ж тут немає нічого поганого, ти вчишся кидати, -- зазначає Олексій.

Зображення: 150-й навчальний центр Командування Сил ТРО 150-й навчальний центр Командування Сил ТРО

На його думку, проблема у бракові притомної комунікації -- людям просто не пояснюють важливість тієї чи іншої вправи, яка може бути і справді потрібна.

Комунікаційні навички серед сержантів та інструкторів залишають бажати кращого. Часто навіть важливі завдання подаються у грубій формі, без належного пояснення. Наприклад, ми проводили опитування серед експертів щодо конкретних завдань, і вони зазначали, що пояснення дійсно є важливими. Як приклад, тренування з перенесення ящиків на плацу. Ніхто не роз'яснив курсантам, що це допомагає зміцнити м'язи рук і спини, які знадобляться для роботи зі снарядами. В результаті, курсанти сприймають такі завдання як пережиток минулого, адже довіра до інструкторів вже знівельована. Зазвичай в навчальних центрах завдання ставляться так, щоб максимально ускладнити життя курсантам, — зазначає Олексій.

Які можуть бути варіанти вирішення проблеми? Одним із шляхів є спрощення навчальної програми. Навіть існуюча версія не виконує своїх завдань. Перевантажений інформацією навчальний день має низьку ефективність, що призводить до поганої запам'ятовуваності матеріалу.

Призов до армії без відвідування ТЦК: добровольцям пояснили нові правила мобілізації

Чи здатні команди навчатися самостійно?

На даний момент ця можливість є не у всіх. Зазвичай це стосується старших команд, зауважують наші джерела. Хоча часто це є дієвим варіантом, адже така команда навчає спеціаліста для власних потреб, і їй дійсно цікаво інвестувати в цю людину.

Зображення: facebook/3 окрема штурмова бригада. Проведення вогневої підготовки та навчань з тактичної медицини для бійців 2-ї роти Протитанкового батальйону, 3 окремої штурмової бригади.

Наприклад, можна згадати досвід Третьої штурмової бригади. Віталій (ім'я змінене) пройшов процес рекрутингу, щоб приєднатися до підрозділу. Спочатку він опинився в загальному навчальному центрі, куди його направили з рекрутського центру. Тренування в цьому закладі тривало 31 день.

Я цілком задоволений БЗВП. У нас було багато фізичних тренувань, ми активно займалися, так меду, відпрацьовували різноманітні ситуації. Стрільби також проводились – ми відстріляли близько 500 патронів, але була можливість "заработати" додаткові: за один патрон – чотири віджимання в бронежилеті або вісім присідань. І хлопці таким чином отримували ще по магазинчику, якщо хотіли постріляти. Відпрацьовували штурм позицій, – ділиться своїм досвідом військовослужбовець.

Після завершення навчального центру він перейшов безпосередньо на курс молодого бійця від "трійки". Тривалість цього навчання становила три тижні. На самому початку курсанти проходили опитування, де їх питали про навички та бажання щодо майбутнього. Віталій згадує, що подібні запитування проводилися неодноразово.

— У цьому етапі нас вже значно менше підганяли, проте тактики та такмеду було чимало. За весь час лише два чи три дні пройшли без медичних тренінгів. Переважно це була теоретична частина, але інформація була дуже цікавою. На одному з останніх уроків ми обговорювали різні системи одягу — як правильно одягатися в холодну пору року, щоб залишатися в теплі. Стрільби було не так вже й багато, але ми все ж відпрацювали кілька вправ, — ділиться враженнями Віталій.

Олексій зазначає, що позитивний досвід бригад, які навчають людей безпосередньо для своїх потреб, безумовно, вартий уваги та детального вивчення.

— У цьому є певні переваги. Проте, навіть якщо окремі команди мають необхідні навички, це не гарантує якість їхньої роботи. Вони можуть просто пришвидшити навчальний процес, щоб закрити прогалини. І це не підлягає перевірці, — зазначає Олексій.

Сергій додає: тут знову ж потрібно проводити контроль якості та внутрішні дослідження, щоб розуміти, наскільки та чи інша бригада готова.

Фото: Канадська тренувальна місія UNIFIER "Не всі інструктори з бойовим досвідом вміють вчити, а ті, хто вміє, часто немає, що розказати"

Аналітики ПЖ, спираючись на інформацію з власних джерел, повідомляють, що навчальні центри мають інструкторський склад на рівні 72%.

Це лише теоретичні дані. Якщо ж заглянути глибше в питання компетенцій цих людей, стане зрозуміло, що реальна ситуація є ще більш тривожною. Ми спостерігали, що навіть ті, хто має бойовий досвід (а їх, на жаль, небагато серед цих 72%), не завжди можуть навчати інших професійно. А ті, хто дійсно має знання та навички, часто не мають можливості їх передати. Багато хто розглядає навчальний центр як спосіб уникнути участі у бойових діях. Крім того, умови роботи там досить тяжкі, а зарплата — невисока, — пояснює Сергій.

Ще в травні, перед введенням в дію закону про мобілізацію, Роман Донік, очільник навчально-інструкторської групи 151-го навчального центру Збройних Сил України, висловлював занепокоєння щодо надмірного навантаження на інструкторів. Він тоді піддав критиці оцінки Головного управління доктрин та підготовки Генерального штабу, стосовно співвідношення курсантів до інструкторів.

За словами Доніка, щоб навчання було ефективним, на одного інструктора має припадати 6-7 курсантів. Натомість, за його словами, ГУДІП подавало цифру вдвічі більшу -- 15 курсантів на викладача.

Зображення: Радіо Свобода Роман Донік, очільник навчально-інструкторської команди 151-го навчального центру Збройних сил України.

Зі співвідношенням 1:15 неможливо адекватно підготувати людей з ТКЦ, якщо їхня мотивація і результати не є найкращими. Уявіть собі ситуацію: 15 осіб на вогневому рубежі, кожен з яких вперше тримає заряджену зброю. Чи зможе один інструктор забезпечити їхню безпеку? А як щодо навчання стрільби? Тепер додайте до цього тренування на техніці: три бойові машини і 30 учасників під наглядом лише двох інструкторів. Скільки новобранців може травмуватися в такій обстановці? Кожна вправа, яку виконують вперше, потребує ретельного контролю та перевірки засвоєння матеріалу. І це має повторюватися кілька разів, — пояснив він.

Олексій щодо складності роботи інструктора зауважує, наскільки формат відрізняється від іноземних колег.

Іноземні інструктори займаються лише навчанням, у той час як нашим доводиться вирішувати безліч інших задач, таких як оформлення документації, підготовка класів, створення навчальних матеріалів і складання звітів. Іноземні фахівці проводять два курси і потім йдуть у відпустку на пів року, тоді як наші інструктори лише встигли попрощатися з одними слухачами, як вже прибуває нова група. І ці обставини також впливають на їхнє життя: вони не мають можливості бачитися з родинами, а дехто з них переживає важкі травми. В результаті виникає явище вигорання, — зазначає Олексій.

Аналітики відзначають, що деякі інструктори не коментують ці питання, оскільки побоюються потрапити на передову. Тим не менш, інструктори, які вже пройшли через бойові дії, намагаються дотримуватися своїх переконань і відстоювати свою позицію.

Яке можливе рішення? Для початку -- зменшити бюрократичне навантаження на інструкторів.

Изображение: АpміяInform

Ті, з ким ми спілкувалися, вважають, що це стало б значною перемогою і суттєво полегшило б їхнє навантаження. Діджиталізація тут не є вирішенням усіх проблем. Потрібно забезпечити повне розвантаження, навіть без впровадження цифрових технологій. Інструктор має завершувати свою роботу о шостій годині і мати можливість відновити сили, — зазначає Олексій.

І наголошує: треба боротися за те, щоб умови роботи інструкторів були дуже привабливі. Мова і про зарплату.

Існують навіть такі аспекти, як соціальна повага. За кордоном інструкторів вважають героями, адже вони формують нові покоління. В Україні ж вони часто сприймаються як просто елемент бюрократичної системи. Це потрібно виправити, -- підкреслює Олексій.

Експеримент Генерального штабу. Чи існує ймовірність змін?

Тривалість.

Після оголошення про зміни в БЗВП багато військових висловили сумніви щодо цього рішення. Вони вважають, що тепер потрібно буде витримувати "учебку" на два тижні довше, а також продовжити хворіти ще на два тижні.

Наші дослідження свідчать про те, що продовження існуючої ситуації не призведе до поліпшень, адже це також означає додаткові витрати для країни. Однак, якщо ми покращимо процеси і впровадимо здорові звички та санітарні норми, то, безумовно, регулярні тренування призведуть до кращих результатів, підкреслює Сергій.

Схожі думки висловлював і Роман Донік: "Ситуація стане вкрай складною, якщо ті, хто не проходив навчання, не поліпшать свої навички. Це стосується реальної служби, а не лише теоретичних знань та розмов про лідерство без реальної експертної підготовки. Це буде справжнім злочином. Багато хто не усвідомлює, наскільки складною є ситуація на фронті. Ці 15 додаткових днів на підготовку будуть витрачені піхотою на межі можливостей. Це не просто два тижні. Це час, який хтось знову і знову жертвує заради нас, ціною власного життя".

Загалом, продовження термінів навчання виглядає як раціональне рішення. Адже якщо запитати будь-кого, всі скажуть, що чим довше триває навчання, тим ефективнішим воно стає. І справді, підготуватися до війни за короткий проміжок часу — це неможливо. Проте з нашої точки зору, лише подовження термінів не принесе результату, оскільки без зміни умов і підходів це не створить позитивних наслідків, а, скоріше, призведе до негативу, — зазначив Олексій.

Зображення: EPA/UPG Українські військові на БМП-1 проходять навчання разом із піхотинцями 22-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, 14 березня 2024 року.

Ставлення до курсантів є також однією з основних проблем.

Існує ієрархія, у якій верхівка займає провідні позиції, тоді як люди, які визначають майбутнє нації, опиняються на найнижчому щаблі. Через це рідко виникає запит на те, що їм необхідно, як задовольнити їхні потреби та проявити увагу, -- зазначає Сергій, ділючись своїми спостереженнями.

Программа.

В оновленій програмі Генштаб ставить акценти на основах використання безпілотників, РЕБ-РЕР, стрільбу. Також мова про курси з розвідувально-диверсійної діяльності та навичок виживання в екстремальних умовах.

У Генеральному штабі не відкидають можливості, що згодом тривалість БЗВП може бути подовжена навіть до двох місяців.

Коли з'являються нові технології для ведення бою та захисту, бійці повинні вміти їх використовувати, а не вчитися цьому під час самого бою. Саме тому виникла потреба в подовженні термінів навчання. У навчальні програми впроваджуються такі елементи, як радіоелектронна боротьба та розвідка, які стануть в нагоді солдатам у реальних бойових умовах. Також акцент робиться на безпілотниках: важливо знати, як їх виявляти, протидіяти їм і адаптувати свою поведінку. Значну роль відіграють питання психології та медицини. Вже розпочато тестування цього проєкту, і, за прогнозами, в грудні можна очікувати перші результати. Це відповідає сучасним реаліям бойових дій. Якщо обставини дозволять, терміни навчання можуть бути подовжені ще на два місяці, -- зазначив полковник Євген Межевікін, заступник начальника Головного управління доктрин і підготовки Генштабу ЗСУ, в інтерв'ю Радіо "Хартія".

Зображення: Центр навчання операторів безпілотних літальних апаратів 'Крук'

Навчання інструкторів.

Експеримент, який проводить Генштаб, також включає перетворення системи навчання інструкторів.

Для розв'язання проблеми з браком викладачів було ухвалено рішення замінити офіцерські посади інструкторів на сержантські.

Також розглядають запуск спеціальної школи для інструкторів, створення навчальних відеоматеріалів у застосунку Армія+ та планують провести діджиталізацію паперової роботи в навчальних центрах. Чого саме це стосуватиметься -- не уточнюють, втім, як згадували раніше аналітики ПЖ, цифровізація мало що може змінити, інструкторів потрібно розвантажувати.

Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.

Минулого місяця секретар РНБО Олександр Литвиненко оголосив, що до лютого 2025 року потрібно мобілізувати ще 160 тисяч осіб. Всі вони підуть в ті ж навчальні центри.

Изображение: Макс Требухов

У квітні Верховна Рада скасувала строкову службу. Відтак, імовірно з наступного року (Кабмін досі не надав роз'яснень по термінах) чоловіки віком від 18 до 25 років проходитимуть базову військову підготовку. А студенти з 1 вересня 2025 року -- місячний курс БЗВП. Наразі питання по якій програмі вони йтимуть. І чи побут та ставлення до них у навчальних центрах не демотивують у майбутньому пов'язувати себе із Збройними силами.

В Україні скасують строкову військову службу. Які нововведення замість неї очікуються і яким чином це може позначитися на досвіді молодих людей в армії?

Тим часом, в результатах опитування, проведеного порталом Lobby X серед 45 тисяч учасників щодо того, які зміни в армії можуть позитивно вплинути на готовність і бажання людей долучитись до лав Сил Оборони, на другому місці умова "якісне навчання новобранців".

Нині учасники навчальних центрів прагнуть якнайшвидше приєднатися до підрозділів та вирушити на передову. Вони сподіваються на кращі умови життя: доступ до магазинів, можливість оренди житла та прання одягу. "Там буде більше свободи", — зазначає Олексій.