Як забезпечити прогрес інновацій в Україні
керівниця Українського національного центру інтелектуальної власності та інновацій
Сучасний економічний прогрес грунтується на інтелектуальній власності. Цікаво, що країни з найвищим рівнем розвитку є також і найбільш активними споживачами інтелектуальних прав.
Наприклад, в Сполучених Штатах Америки сектора, які активно використовують захист інтелектуальної власності, складають понад 41% валового внутрішнього продукту, тоді як у Європейському Союзі цей показник перевищує 47%. Отже, для України, яка має амбіції стати частиною списку інноваційно розвинених світових економік, надзвичайно важливо створити ефективну систему захисту IP, грунтуючись на успішних практиках наших міжнародних партнерів.
Міжнародна співпраця має надзвичайно важливе значення у цьому процесі розвитку. Зокрема, 65-та сесія Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), що відбулася в липні 2024 року в Женеві, стала знаковою подією, що включала ряд важливих заяв і рішень для України.
Серед основних моментів - презентування оновленого звіту, що стосується допомоги та підтримки інноваційного і креативного секторів, а також інтелектуальної власності в Україні. Цей звіт був підготовлений відділом країн з перехідною та розвиненою економікою (TDC) Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).
Лейтмотивом звіту можна назвати те, що навіть попри масштабні збитки від російської збройної агресії український бізнес демонструє стійкість і зростання за багатьма показниками, а ВОІВ зі свого боку продовжує тісну співпрацю з Україною - заради підтримки, подальшого відновлення та зміцнення нашої економіки.
Ці тези були висловлені під час виступів Генерального директора ВОІВ Дарена Танга та директора Відділу TDC ВОІВ Хабібом Асаном, а також отримали підтвердження в численних промовах представників провідних держав, які підтримують Україну в її безкомпромісній боротьбі за незалежність та захист європейських цінностей.
Тож як саме спільна робота над розбудовою національної IP сфери корелює з економічним зростанням?
В історії сучасного світу можна знайти безліч прикладів, коли інтелектуальна власність відігравала вирішальну роль у відновленні та розвитку національної економіки. Одним із найяскравіших прикладів є Південна Корея, яка колись була бідною аграрною державою. Після трирічної війни з Північним Кореєю (1950-1953 роки), що призвела до руйнування 80% промислової та транспортної інфраструктури, ця країна змогла відновитися і трансформуватися.
Незважаючи на це, ефективна (хоча й здебільшого авторитарна) стратегія зосередження інтелектуальних ресурсів сприяла поступовому розвитку високотехнологічних галузей, орієнтованих на експорт, що в результаті дозволило вивести країну до групи десяти найбільших економік у світі.
Війна в Україні досі триває. Попри це ми саме зараз маємо унікальний шанс закласти фундамент післявоєнної відбудови - зокрема використовуючи досвід Південної Кореї та водночас уникаючи її помилок.
І нехай повільно, та ці процеси відбуваються: не дивлячись на безперервний негативний вплив війни на всю економіку, промисловість та інтелектуальний потенціал України, ми демонструємо позитивну динаміку у створенні інновацій, технологій та креативних продуктів.
Відповідно до Глобального інноваційного індексу 2024, який ранжує світові економіки за їхнім інноваційним потенціалом, Україна посіла 60 місце у списку з понад 130 країн.
Ми справді знизили свої позиції в рейтингу в порівнянні з минулим роком, і основною причиною цього є втрата людського капіталу. Проте, варто відзначити, що ми стали виробляти більше інноваційних товарів у співвідношенні до інвестицій в інновації, якщо взяти до уваги наш ВВП.
Іншими словами, наш інноваційний розвиток випереджає економічне зростання - причому ця теза стосується періоду тривалістю 10 років (2014-2024 рр.).
Цю тенденцію можна спостерігати також у роботі Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ, ІР офісу). Згідно з аналітичним звітом, підготовленим нашим департаментом, у 2023 році в Україні спостерігається зростання подачі заявок на об'єкти промислової власності на 47,6% у порівнянні з 2022 роком, а заявки на об'єкти авторського права збільшилися на 49,5%.
Крім того, з літа 2023 року, тобто з моменту підтвердження статусу УКРНОІВІ як Міжнародного пошукового органу/Органу міжнародної попередньої експертизи на торішніх Генеральних асамблеях ВОІВ, ІР офіс підготував близько 50 звітів про міжнародний пошук.
Дискусії навколо прав інтелектуальної власності нерідко призводять до виснажливих та витратних судових процесів, які перешкоджають інноваційному та творчому розвитку, затримуючи тим самим економічний прогрес. Тому розвинені країни світу активно впроваджують медіацію: цей інструмент не лише сприяє креативникам, винахідникам і підприємствам у вирішенні конфліктів поза судом, але й значно зменшує витрати, необхідні для покращення їхньої діяльності.
Досвід Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) показує, що на сьогодні близько 70% спорів щодо інтелектуальної власності вирішуються шляхом медіації. При цьому, близько половини з цих випадків пов'язані з питаннями авторського права, і цей тренд продовжує зростати.
Серед ініціатив ВОІВ, що впроваджуються в Україні, варто відзначити Центр медіації та посередництва, заснований на основі ІР офісу. Цей центр функціонує відповідно до Меморандуму про співпрацю між Міністерством економіки України та ВОІВ у галузі інтелектуальної власності, який було підписано влітку 2023 року.
Цей Центр відіграє ключову роль у впровадженні медіаційних сервісів, повністю відповідаючи найкращим світовим стандартам ВОІВ. Він орієнтується на підвищення обізнаності про медіацію у сфері інтелектуальної власності (ІП), вдосконалення процедур медіації в контексті спорів, пов'язаних із ІП, організацію навчальних програм для медіаторів, а також розвиток міжнародної співпраці у цій сфері з ВОІВ та іншими організаціями. Наразі до реєстру Центру вже включено понад 10 провідних медіаторів у галузі ІП та бізнесу в Україні.
Нещодавнє дослідження ВОІВ продемонструвало, що інвестиції в нематеріальні активи, до яких відносяться програмне забезпечення, розробки, бренди тощо, за останні 15 років зросли втричі швидше у порівнянні з інвестиціями у фізичні активи - причому надалі розрив ставатиме все більшим.
Звісно, це не значить, що фізичні засоби виробництва повністю втратили свої провідні позиції. Однак акцент невпинно зміщується в бік нематеріальних ресурсів, які мають безпосередній стосунок до IP.
Отже, Україна разом з усім цивілізованим світом рухається до того, щоб зробити нематеріальні активи основою своєї економіки. І тут постає питання про їхній надійний захист.
Для досягнення цієї мети IP офіс, зокрема, створює освітні програми, які орієнтовані як на фахівців у сфері інтелектуальної власності (наприклад, тренінговий курс "Торговельні марки у цифровому середовищі", що був розроблений на стику IP та новітніх технологій), так і на менеджерів, підприємців, викладачів та інших зацікавлених осіб.
Визначальна риса країн з розвинутими економіками - це роль ВНЗ, які виступають активними провідниками інновацій та платформами для винахідницької діяльності. Чи знали ви, що той самий Google був не лише створений двома студентами Стенфордського університету, а й зареєстрований в університетському Офісі Технологічного Ліцензування (Stanford University's Office of Technology Licensing)?
Наразі ж Google займає четверте місце серед найдорожчих компаній світу за ринковою капіталізацією - і таким чином є найбільш комерційно успішним винаходом, будь-коли зареєстрованим у ВНЗ.
Отже, інтеграція академічної спільноти є важливим фактором економічного прогресу, і офіс інтелектуальної власності послідовно працює в цьому напрямку, зокрема в партнерстві з ВОІВ. Дозвольте мені згадати кілька ініціатив.
По-перше, це проєкт з обміну досвідом щодо найкращих практик управління IP у технопарках, який об'єднав 39 технопарків з 14 держав. Завдяки активній залученості у взаємодію з міжнародними колегами такі українські університети, як КНУ імені Тараса Шевченка, а також Київська та Львівська політехніки отримали змогу не лише діагностувати основні проблеми, а й розробити комплексні дорожні карти для майбутнього зростання та розвитку.
По-друге, цей курс має назву "Максимізація потенціалу комерціалізації: трансфер технологій у вишах та наукових установах". Він був створений для фахівців у сфері трансферу технологій — важливого напряму інтелектуальної власності, який наразі активно розвивається в Україні.
Необхідно також відзначити рекомендації з інтелектуальної власності, які були розроблені офісом для університетів та наукових організацій. У цих рекомендаціях враховано успішний досвід провідних світових університетів, практики Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), а також специфіку нашого національного законодавства. --- Дайте, будь ласка, посилання, адже на сайті на початку цього року була розміщена відповідна інформація.
Невід'ємним двигуном економічного зростання є інновації. Більше того, їх важливість для України не можна переоцінити, адже вони є ключовими не лише для досягнення перемоги у війні з Росією, але й для подальшої відновлювальної роботи.
Інноваційні рішення та технологічний розвиток стимулюють продуктивність компаній, посилюють їхню конкурентоспроможність, відкривають нові горизонти на ринку та генерують нові робочі місця, що в свою чергу сприяє поліпшенню якості життя людей.
Раніше я вже підкреслювала важливість інтелектуальної власності та нематеріальних активів, тому хочу навести яскравий приклад: сьогодні більшість компаній, що займають лідируючі позиції серед топ-10 за ринковою капіталізацією, працюють у сфері технологій. Натомість лише десять років тому основними гравцями ринку були традиційні промислові гіганти.
Світ трансформується із неймовірною швидкістю, і нам необхідно йти в ногу з цими змінами. Саме тому Україна рішуче взяла курс на створення інноваційної інфраструктури та активну підтримку інноваційної діяльності.
В рамках IP офісу функціонують спеціалізовані департаменти, що займаються реалізацією цих завдань. Мова йде про Національний хаб інтелектуальної власності та інновацій, а також його мережу TISC - Центрів підтримки технологій і інновацій. Ці центри відкриваються безпосередньо на базі закладів вищої освіти, науково-технічних установ, торгово-промислових палат, проектних бюро, індустріальних парків та інших організацій.
Іншими словами, йдеться про організації, які так чи інакше беруть участь у створенні та реалізації інновацій. Основна мета діяльності IP&Innovations Hub полягає в забезпеченні всебічної підтримки у сфері захисту та просування інтелектуальної власності. Варто підкреслити, що проєкт TISC вже успішно реалізується ВОІВ у 93 країнах світу.
В Україні програма реалізується згідно з Меморандумом, підписаним у 2018 році між Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Ця ініціатива вже показала значні результати, оскільки нещодавно було урочисто відкрито 40-й центр TISC.
Розвиток і підвищення конкурентоспроможності як окремих компаній, так і національної економічної системи не можуть відбуватися без належного захисту інтелектуальної власності. Досвід найбільш розвинених країн світу свідчить про те, що існує безпосередній зв'язок між ефективною системою захисту прав інтелектуальної власності, доходами від її використання, інноваційним потенціалом та рівнем валового внутрішнього продукту.
Метою IP-офісу є встановлення та зміцнення зв'язків в нашій країні. У контексті повномасштабної війни це завдання стало особливо актуальним. Однак я вірю, що синергія рішучості української IP-спільноти та всебічної підтримки міжнародних партнерів створює основу для формули, яка дозволить не лише збудувати ефективну інтелектуально-інноваційну інфраструктуру, а й перетворити її на надійний фундамент для майбутньої відбудови та економічного зростання нашої країни.
