Зникла історія Макса Кріппи: деталі про нового власника готелю "Україна"
Максим Кріппа, здається, не прагне, щоб хтось дізнався, звідки в нього кошти на придбання нерухомості вартістю в мільярди гривень.
Готель "Україна", розташований у самому серці Києва, 18 вересня змінив власника. Ним став енергійний молодий підприємець Максим Кріппа, якого деякі експерти вже охрестили представником нової генерації олігархів.
Компанія ТОВ "Ола Файн", зареєстрована в ОАЕ та повністю належить Кріппі Максиму Володимировичу, зробила пропозицію у розмірі понад 2,511 мільярда гривень за Єдиний майновий комплекс ДП "Готель "Україна". Ця сума є майже в 2,5 рази більшою за стартову ціну, визначену ФДМУ, яка становила 1,047 мільярда гривень, і значно перевищує ставки інших учасників, які запропонували 1,162 мільярда та 1,455 мільярда гривень відповідно.
До цього Кріппа став співвласником готелю "Дніпро" (його продали на державному аукціоні за 1,1 млрд грн), бізнес-центру "Парус", яким володів нардеп від ОПЗЖ Вадим Столар, та низки інших активів, як у сфері нерухомості, так і пов'язаних з ІТ та ігровою сферою.
В усіх цих випадках з екстравагантними витратами виникає цікаве питання: звідки у молодого "інвестора" такі фінансові ресурси? Здається, що Кріппі хотілося б, аби журналісти не торкалися цієї теми. Адже раніше деякі ЗМІ піднімали досить скандальні аспекти його життя, пов’язані з азартними іграми, російськими зв’язками та спробами впливати на медіа.
В даний час велика кількість інформації з цієї теми зникла з інтернету. Як виявив "Телеграф", однією з причин цього є скарги грального бренду на літеру "V", яку журналісти асоціювали з іменем Кріппи.
Коли знаходиш в інфопросторі інформацію, присвячену не надто відомому ще кілька років тому бізнесмену Максиму Кріппі, маєш дивне відчуття, що раніше і зараз мова йде про двох абсолютно різних людей. "Теперішній" Кріппа -- переказує гроші на ЗСУ, розвиває індустрію комп'ютерних ігор та вигідно вкладається у нерухомість. За плечима ж "колишнього" Кріппи - участь у гральному бізнесі та зв'язки з РФ.
На сьогоднішній день образ "колишнього" Кріппи поступово стає менш виразним, оскільки негативні відомості про нього зникають з мережі. Причому, це відбувається не через будь-які суперечності в історії самого Кріппи (що могло б бути цілком зрозумілим), а з набагато більш тривіальної причини – через згадки про казино, в контексті якого фігурує ім'я бізнесмена. Це казино на літеру "V" подало скарги на кілька публікацій, в яких йшлося про незаконне використання його зображення, логотипу та навіть самої назви. В результаті ці матеріали зникли з інформаційного простору.
Інформацію про деталі скарг та назву казино можна дізнатися, наприклад, за цим посиланням.
Тим, хто не надто знайомий з іменем Максима Кріппи, нагадаємо, що широко відомим воно стало після історії зі скандальною приватизацією готелю "Дніпро" у 2020 році. Готель, як відомо, знаходиться на розі вулиць Хрещатик та Грушевського у Києві. Історія була досить заплутаною, адже після закінчення аукціону не було зрозуміло, у чиїй власності перебуває готель і звідки взялися гроші на його придбання. Як писали "Наші гроші", НАБУ навіть відкрила щодо цього кримінальне провадження. Пізніше виявилося, що готель придбала компанія "Смартленд", за якою, начебто, стояли українські ІТ-бізнесмени, серед яких Олександр Кохановський та його партнер Максим Кріппа.
В історії приватизації є один цікавий і показовий момент: після успішної угоди з'ясувалося, що фінансування для покупки готелю "Дніпро" надало ТОВ "Смартленд" через "Банк Січ". Згідно з даними Національного банку України, на той час контролером цього фінансового закладу був Денис Горбуненко, колишній керівник "Родовід-банку". Варто зазначити, що Горбуненко тісно пов'язаний із Сергієм Льовочкіним і Дмитром Фірташем. Цей банкір володів рядом активів на користь Фірташа, а разом з Льовочкіним навіть брав участь у судовому процесі, що стосувався екстрадиції олігарха до США, виступаючи в ролі групи підтримки.
Все це наводить на цікаві роздуми - так у чиїх же інтересах Кріппа і Ко все-таки придбали готель "Дніпро"?
Ті ж самі запитання – за чиї кошти та в чиїх інтересах – виникають і стосовно інформації про покупку Кріппою у 2023 році іншого значного об'єкта нерухомості – бізнес-центру "Парус", розташованого на вулиці Мечникова, 2 у Києві. Цей актив, який Кріппа придбав у Вадима Столара, раніше також перебував у власності Дмитра Фірташа. За словами самого Фірташа, він позбувся цього майна у 2016 році.
Цікаво, що й досі в будівлі "Парус" знаходиться головний офіс компанії Group DF, що належить Фірташу. Крім того, в цьому ж комплексі розташований офіс Сергія Льовочкіна. За інформацією ЗМІ, в 2019 році він ненадовго залишив бізнес-центр через конфлікт зі Столаром, але згодом, як стверджувалося, повернувся.
Серед останніх "нерухомих" здобутків Максима Кріппи є й низка інших недешевих будівель. Це, зокрема, придбаний у лютому 2023 року у Нацбанку в елітний заміський комплекс відпочинку "Княжий двір" (за 31 млн грн), та куплені у серпні 2024-го у "Промінвестбанку" (за 311 млн грн) маєток та ресторан під Києвом.
Чому це все цікавить бізнесмена, який в першу чергу вважає себе ІТ-інвестором - залишається загадкою. Можливо, це справді частина стратегії диверсифікації його інвестицій, а може, Кріппа є всього лише прикриттям для чиїхось прихованих інтересів. Особливо якщо врахувати, що цей "хтось", маючи, скажімо так, не зовсім легальні кошти, прагне уникнути зберігання їх "в валізах" і вирішив інвестувати у цікаву "білосніжну" нерухомість.
Напередодні публікації цього матеріалу Максим Кріппа у розмові з Forbs.ua зазначив, що наразі не має наміру інвестувати у модернізацію готелю "Україна", що потребує серйозного ремонту. "Найважливіше для нас — це перемога України. Після цього ми плануємо оновити готель "Україна", який залишиться символом нашої країни та прикрасою столиці", — підкреслив Кріппа.
Він зазначив, що серед його основних завдань на сьогодні – надання підтримки Збройним Силам України, рятувальникам і медичним працівникам через свій фонд МК Foundation. Окрім того, він активно підтримує державні ініціативи, такі як збір коштів на відновлення лікарні "Охматдит". Що стосується бізнес-інтересів, то окрім нерухомості, його діяльність також охоплює сферу інформаційних технологій.
"Технології, кіберспортивні змагання, розробка ігор та розширення інвестицій у нерухомість – це мої основні інтереси. Крім того, я маю бажання вкласти кошти в проекти, що стосуються штучного інтелекту," – поділився бізнесмен.
Далі ми зосередимося на ІТ-активах компанії Кріппа.
У вересні 2022 року стало відомо, що одна із найвідоміших кіберспортивних команд не лише в Україні, але й далеко за її межами -- Natus Vincere (або NAVI) отримала нового власника, яким став Максим Кріппа. Раніше її офіційним бенефіціаром був уже згаданий Олександр Кохановський, партнер Кріппи по купівлі готелю "Дніпро". Угоду насправді уклали ще 2018 року, але не надавали їй публічності (можливо - через не зовсім певний на той час бекграунд Кріппи, про це нижче).
У 2023 році, окрім роботи в команді NAVI, Кріппа офіційно став власником платформи для кіберспортивних трансляцій Maincast. Того ж року він також оголосив про придбання компанії GSC Game World, яка відома шанувальникам комп'ютерних ігор завдяки розробці легендарної серії S.T.A.L.K.E.R. Важливо зазначити, що в листопаді цього року заплановано реліз гри S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля, на яку з нетерпінням чекають геймери з усього світу. Очікується, що цей проект принесе значний прибуток розробникам.
Кожен з цих проєктів раніше мав певні зв'язки з Росією. Наприклад, у складі команди NAVI грали російські гравці, Maincast транслював змагання, що проходили в Росії, а GSC Game World протягом тривалого часу реалізовувала свої ігри на російському ринку. Однак після початку повномасштабної війни всі ці проєкти відкрито дистанціювались від РФ. Команда NAVI випустила відеозвернення, засуджуючи російську агресію, і згодом виключила російських гравців зі свого складу. Maincast припинив співпрацю з російськими організаторами трансляцій, а GSC Game World видалила російську мову з нової частини S.T.A.L.K.E.R та зупинила продажі своїх ігор на території агресора.
Незважаючи на те, що сьогодні Кріппа асоціюється лише з так званими "очищеними" ІТ-активами, його ім'я не раз з'являлося у новинах кілька років тому у контексті проектів, які виглядали менш прозорими. Наприклад, медіа активно обговорювали його зв'язки з онлайн-казино, що мали певну прив'язку до Росії. Сьогодні згадки про це можна знайти переважно на маргінальних веб-сайтах, оскільки більшість інших джерел упродовж останніх років цю інформацію вже не висвітлюють.
Наразі читачам доступне досить контроверсійне, але об'ємне розслідування від Blackbox Osint, яке стосується особи Максима Кріппи. Як видно, скарги казино на літеру "V" не мали ефекту, оскільки дослідники вміло змінили одну букву в назві цього закладу, щоб уникнути блокування контенту. У матеріалі прямо вказується на зв'язок Кріппи з гральним бізнесом, а також виявляються сліди, що ведуть до Росії.
Крім того, все ще доступні розслідування від Forbes.ua, які є значно більш обережними, і, можливо, саме тому не стали предметом оскарження з боку казино на літеру "V". У цих матеріалах згадується ймовірний зв'язок Кріппи з гральним бізнесом, включаючи той, що діяв у Росії. Наприклад, йдеться про його участь у букмекерській конторі та онлайн-казино GGBet, яке колись переїхало з РФ до України. Також є інший випадок, коли Максим Кріппа разом зі своїм партнером Максимом Поляковим, відомим як власник ракетобудівної компанії в США, вели судову справу проти росіян Сергія Токарєва та Рустама Гільфанова через порушення прав на бренд того ж казино на літеру "V".
Цікавий момент щодо GGBet: свого часу компанія офіційно заявила, що "Максим Кріппа не є власником GGBET, він є власником кіберспортивної організації NAVI". Та на самому офіційному українському сайті букмекера (ggbet.ua) є ось така деталь, з якою чітко видно, що наразі він пов'язаний партнерством мінімум з двома активами Кріппи -- NAVI та Maincast:
Між іншим, окрім вказаного в ліцензії українського регулятора грального бізнесу КРАІЛ, начебто, "єдиного" офіційного для України сайту -- ggbet.ua та міжнародної (закритої з України) офіційної сторінки gg.bet (саме така адреса фігурувала в заяві букмекера), в інтернеті дуже швидко знаходяться сайти-клони, надзвичайно схожі за оформленням та інтернет-адресами.
Так, наразі доступні такі гральні майданчики, як ggbet1.com/ru (російська мова) та ggbet1.com/ukr (відповідно, українська). На відміну від вищезгаданих, начебто, єдиних офіційних майданчиків, ці сторінки відразу надають доступ не до букмекерських ставок, а до різноманітних слот-ігор і їм подібних розваг на кшталт казино. Російський сайт при цьому приймає оплату в рублях, тобто по ідеї, працює з російськими клієнтами.
В українській версії вказується, що діяльність здійснюється на основі ліцензії КРАІЛ. Обидва варіанти містять електронну адресу служби підтримки, яка ідентична адресі, зазначеній на офіційному міжнародному сайті gg.bet — [email protected].
Найбільша несподіванка полягає не в цьому. Справа в тому, що будь-яка дія на внутрішніх сервісах російського сайту ggbet1.com/ru, будь то реєстраційна кнопка чи вибір гри, веде користувача на сторінку казино, що починається з літери "V". На відміну від згаданих раніше офіційних ресурсів GGBET, тут допускається реєстрація з російськими телефонними номерами. Як ми вже згадували, саме з казино на літеру "V" і розпочалася наша історія про Кріппу.
У цьому контексті будь-яке подібне діяння на українській версії призводить на... офіційний ресурс ggbet.ua, який зареєстрований та підтверджений КРАІЛ. Це справді дивно. Якщо сайт ggbet1.com/ukr є фальшивим, то чому тоді перенаправляти користувачів на легітимний сайт?
Незрозуміло що думати -- чи це такий хитрий хід російських конкурентів GGBet, які вирішили підставити українську компанію, чи, як уже бувало з іншими онлайн казино -- власники просто зробили собі паралельний майданчик, аби отримати додаткових клієнтів, не гребуючи й російськими. До речі, сайт ggbet1.com, нібито, має бути заблоковано згідно Розпорядження НЦУ №185/969 ще від 08.03.2023, та він чомусь працює й досі.
Редакція має намір звернутися з офіційним запитом до КРАІЛ, НЦУ, а також на електронну адресу, зазначену на всіх перелічених сайтах GGBET, для з'ясування обставин.
До речі, згаданий вище суд за бренд -- далеко не єдиний у кар'єрі Кріппи. Як свідчать дані кримінального провадження №22015000000000379, фабула якого відома з судового рішення від 03.01.2017 року у справі №761/20/17, компанії, засновником яких є Максим Кріппа, підозрювалися у діяльності, що підпадає під ч.1 ст.203-2 КК ("Зайняття гральним бізнесом" (на час, коли він був поза законом) та ч.2 ст.258-5 ("Фінансування тероризму").
У справі, зокрема, фігурували ТОВ "Глобал онлайн", ТОВ "Клуб Ягуар", ТОВ "Капітал-Груп", ТОВ "Броварський оптовий ринок" ,які і зараз, згідно даним аналітичної системи YouControl, належать Максиму Кріппі. Останній судовий розгляд щодо згаданого провадження відбувся у травні 2019 року.
Відомо, що одним із критеріїв, які визначають олігарха відповідно до українського законодавства, є не лише володіння активами, що перевищують 1 мільйон прожиткових мінімумів, але й вагомий вплив на медіа-простір. Ситуація з Кріппою, здається, поступово налагоджується. Близько року тому стало відомо, що в таких популярних інформаційних виданнях, як "Главком" та холдинг "Економіка+" (включаючи сайт Delo.ua), з'явилася нова власниця - Тетяна Снопко. Журналісти швидко виявили, що вона раніше працювала менеджером для двох осіб на ім'я Максим - Полякова та Кріппи, що може свідчити про те, що її прихід у ці медіа був ініційований останнім.
На порталі Delo.ua почали з'являтися статті, які в основному висвітлюють Кріппу в ролі мецената. Зв'язок між цими матеріалами є досить явним.
Ще одна характеристика олігарха – це його вплив у політичному середовищі. Проте, у цій сфері, здається, Кріппа наразі відстає. У минулому, в період з 2006 по 2012 рік, він мав зв'язки з політикою, виконуючи обов'язки помічника у депутата від Соціалістичної партії та у двох депутатів від БЮТ. Крім того, відомо, що Кріппа намагався потрапити до Київради від партії "Самопоміч", проте не зміг стати депутатом.
Проте, здається, що в даний момент він значну частину свого часу проводить за межами країни. В умовах війни в Україні традиційний "виборчий" шлях для політика, ймовірно, виявляється недоступним для нього. Залишається лише можливість впливати на інших політичних діячів опосередковано.
Отож з точки зору вагомого впливу на політику -- Кріппа поки що - недоолігарх. Та, як відомо, за наявності зацікавлених покровителів і купи "дурних" грошей -- в Україні цей шлях зазвичай долається одним стрибком (згадаймо лишень Курченка). Тож якщо ім'я Кріппи ближчим часом з'явиться поруч з якимось міністром, чи іншим чиновником схожого гатунку - варто розуміти, що з'явилося воно дуже і дуже не просто так.
